Житомир Новини | Коростень | Бердичів | Чуднів

⁨⁩⁨«Сігурд» прийшов у війну не випадково. Після 2014 року він залишив Крим і з того моменту сприйняв війну як особисту історію. До повномасштабного вторгнення працював у сфері нафтодобутку, мав морську освіту і досвід роботи за кордоном, але 24 лютого 2022-го цей етап життя закінчився.Вже за два дні він долучився до добровольчого формування і стояв на обороні Києва. Згодом — офіційна служба, навчання, робота в різних підрозділах.Шукав місце, де може бути максимально ефективним, і зрештою опинився там, де потрібні не тільки знання, а й ініціатива та характер.Сьогодні він працює з безпілотними системами. Це не лише пілотування — це постійна інженерна робота: збірка, доопрацювання, експерименти прямо на позиції. Підрозділ сам собі лабораторія — паяють, тестують, вигадують нові рішення під конкретні задачі. Кожен виліт — це не шаблон, а адаптація під ситуацію.Його мотивація проста і жорстка: вдруге втратити дім він не дозволить. “Якщо не я — то хто?” — це не фраза, а принцип. Він воює за своїх — родину, побратимів, країну. І вимагає від себе максимуму, так само як і від інших: працювати не “достатньо”, а на межі можливостей.46-та окрема аеромобільна Подільська бригада ДШВ ЗС України⁩.👉Чоловіки та жінки, долучайтеся до ЗСУ:✔️https://army.gov.ua/✔️https://recruiting.mod.gov.ua/ чи✔️https://lobbyx.army/⁩

Історія «Квітки»: від сімейної медицини до порятунку життів на передовій«Евак потрапив у ворожу засідку. Є "300"!» — таке тривожне повідомлення отримали наші бойові медики.«Ми терміново виїхали на виклик, — розповідає фельдшерка медичного пункту механізованого батальйону 41-ї окремої механізованої бригади, сержант із позивним "Квітка". — Ворог розстріляв санітарну машину на шляху до позицій. Водій і медик дістали важкі вогнепальні поранення. Ми надали побратимам усю необхідну допомогу. Звісно, ризикували життям, адже не знали, де саме перебуває ворог. На щастя, поранених вдалося успішно евакуювати до медпункту».Подібних історій у «Квітки» чимало. Найчастіше доводиться працювати з мінно-вибуховими травмами та наслідками ударів ворожих дронів. «Чесно кажучи, я та мої хлопці вже втратили лік тим, кому допомогли. Найприємніше — коли бійці телефонують або при зустрічі вітаються і кажуть: "Це ж Ви мене врятували!" Тоді я відчуваю важливість служби й розумію, що зараз саме на своєму місці», — ділиться медикиня.«Квітка» родом із Кіровоградщини. Понад 20 років вона працювала медичною сестрою у сімейній медицині. Після початку повномасштабного вторгнення жінка неодноразово зверталася до ТЦК із проханням про добровільну мобілізацію, але спершу отримувала відмови. Лише у березні 2023 року, під час формування 41-ї окремої механізованої бригади, її запросили до лав ЗСУ.На навчаннях за кордоном «Квітка» опанувала фах бойового медика та пройшла військову підготовку. Разом із підрозділом вона пройшла через запеклі бої у Куп’янську, Часовому Ярі, Торецьку, Нью-Йорку, брала участь у Курській наступальній операції та обороні прикордоння Сумщини.Окрім фізичної допомоги, «Квітці» часто доводиться зцілювати душі. До неї звертаються не лише зі скаргами на здоров’я — іноді бійцям просто потрібно виговоритися та поділитися тим, що болить на серці.Військова з теплом відгукується про свій колектив і планує нести службу до самої Перемоги. Водночас вона закликає медиків приєднуватися до підрозділу: сьогодні є велика потреба в лікарях, фельдшерах та медсестрах. Кожен фахівець може зробити неоціненний внесок у порятунок життів наших захисників.41-ша окрема механізована бригадаЧоловіки та жінки, долучайтеся до ЗСУ:✔️https://army.gov.ua/✔️https://recruiting.mod.gov.ua/ чи✔️https://lobbyx.army/⁩

118 обмінів у “сіряку”, понад 10 тисяч зламаних, але врятованих долей: операції СБУ з повернення полоненихВід початку повномасштабного вторгнення було здійснено 118 заходів з повернення полонених. Завдяки Обʼєднаному центру при СБУ разом з колегами з інших підрозділів додому з 2022 року повернулися 7996 людей: з них — 7711 військових та 285 цивільних. Перший обмін відбувся 17 березня 2022 року на Запорізькому напрямку. Далі — майже щотижня 20,30,50… і так триває роками. — Якщо рахувати конкретно з 2014 року — цифра сягатиме понад 10 тисяч успішно врятованих життів наших людей. Так виходить, що я один із перших, кого наші хлопці бачать першим. Заходжу у автобус, кажу їм: «Добрий день», і далі складно просто описати відчуття цих людей, котрих місяцями, а багатьох і роками тримали у неволі. Вони не знають, куди їх везли, адже часто росіяни годинами їх просто возять, вводять в оману, кажучи, що їдуть на обмін, а потім везуть назад і продовжують свій методичний наратив, що наші полонені нікому не потрібні. Це чергові їхні спроби зламати українців.

Росія системно готує українських дітей до війни Під виглядом «науково-технічної творчості» на тимчасово окупованих територіях дітей навчають керувати безпілотниками, програмувати системи навігації та розпізнавати військову техніку. Про це свідчать перехоплені документи з Луганщини.Ще три роки тому «міністерство освіти ЛНР» зобов’язало школи відправляти дітей 5–11 класів на фестиваль #БеспілотніРішення. Там їх вчать програмувати контролери  Raspberry Pi, працювати з бібліотекою алгоритмів комп’ютерного зору OpenCV, нейромережами та розпізнавати техніку — навички, які мають пряме військове застосування.У школах на окупованій території вже запроваджено офіційний підручник з безпілотників, інтегрований у предмет «Труд». «Це черговий крок до тотальної мілітаризації дітей на ТОТ України. Росія не просто промиває мізки, а системно готує майбутніх операторів дронів для війни», — зазначали у ЦНС з цього приводу.За інформацією Інституту вивчення війни (ISW), навчальні програми з БпЛА на окупованих територіях охопили понад 10 тис. українських підлітків, до занять залучають дітей віком від 8 років.

Не фантастика, а реальність: 7 корпус ДШВ – перший у Силах оборони тестує екзоскелетиТестові зразки екзоскелетів надійшли до підрозділів нашого корпусу, а їх уже випробовують в логістиці та на бойових позиціях. Зокрема, на Покровському напрямку – 147 окрема артилерійська бригада ДШВ ЗСУ 7 корпусу швидкого реагування ДШВ.Екзоскелет – це:👉 Зниження фізичного навантаження – до 30%👉 Максимальна швидкість підтримки – до 20 км/год👉 Запас ходу – 17 км«Щодня артилеристи витримують високе фізичне навантаження. Вони щодня носять 15-30 снарядів масою по 50 кг кожен. За результатами випробування, вони менше втомлюються, швидше працюють і довше зберігають боєздатність», - зазначає начальник управління ракетних військ та артилерії – заступник командира 7 корпусу ДШВ полковник Віталій Сердюк.Впровадження таких засобів – це продовження реалізації філософії технодесантної складової нашого корпусу. Ми полегшуємо людські надзусилля технологічними рішеннями.На відео – демонстрація, як 147 ОАБр 7 корпусу ДШВ застосовує екзоскелети на Покровському напрямку. #7_корпус_дшв #технодесант #екзоскелет #147оабр

Культура України: душа, що співає крізь століття Україна — це не лише територія на карті. Це жива мелодія, яку чути в шелесті степового вітру, в дзвоні церковних дзвонів, у вишитих сорочках, що танцюють на весіллях, і в тихій гордості людей, які століттями берегли своє. Коли дивишся на золоті куполи Софії Київської, що сяють над Дніпром, розумієш: тут історія не записана в підручниках — вона дихає. Звідси починалася державність, сюди приходили князі, тут хрестили Русь, тут народжувалися легенди про козаків, які не знали слова «здаватися». А потім — барвисті хати-мазанки на Полтавщині, де кожна стіна розписана візерунками, ніби продовження вишиванки. Петриківський розпис, який Всесвітнє надбання ЮНЕСКО визнало не просто народним мистецтвом, а філософією краси. Квіти, птахи, ягоди — все це символи життя, плодючості, вічного відродження. Українська культура — це коли бабуся на печі співає ту саму пісню, що співала її прапрабабуся. Коли на Івана Купала дівчата пускають вінки по воді, а хлопці стрибають через вогнище. Коли на Різдво по селу ходять вертепники і колядники, а стіл ламається від куті, узвару та вареників з маком. Це музика, від якої мороз по шкірі: трембіта, що гукає з Карпат на всю округу, бандура, що плаче і радіє водночас, сучасний ф’южн від ONUKA, ДахаБраха, Курган і Agregat, які беруть прадавні мотиви і роблять їх такими, що їх хочеться слухати всьому світу. Це мова — мелодійна, співоча, з її «р» що котиться, як горішок, і «і» що звучить, як дзвін. Слова «люблю», «воля», «країна», «мрія» в українській звучать по-особливому сильно. Це люди. Ті, хто в 2013–2014 роках вийшли на Майдан не за політику, а за гідність. Ті, хто в найтемніші часи продовжують творити, співати, малювати, варити борщ і сміятися крізь сльози. Ті, хто вишиває не просто візерунок, а код нації. Культура України — це не музейний експонат під склом. Це живий організм. Вона змінюється, адаптується, поглинає нове, але ніколи не втрачає коріння. Вона стійка, як дуб на Прикарпатті, і ніжна, як мак у степу в червні. Якщо ви коли-небудь відчуєте, як щось всередині відгукується на звук сопілки, на запах свіжої випічки з вишнями, на вигляд синьо-жовтого прапора, що майорить над домом, — знайте: це говорить ваша душа. Вона впізнає дім. Слава Україні. І нехай її культура продовжує лунати — голосно, гордо і красиво.

Українські хактивісти отримали доступ до онлайн-наради робочої групи Департаменту ОПК Мінпромторгу РФ (28 жовтня 2025, Москва). Тема — запобігання банкрутствам стратегічних оборонних підприємств. Сам факт такої зустрічі свідчить: російська оборонка у кризі.Що відбувається:- Борги по зарплатах - десятки і сотні мільйонів рублів.Деяким працівникам не платять майже рік. На окремих підприємствах залишилися одиниці співробітників.- Податкові борги - понад 3,3 млрд рублів.Частина заводів під загрозою банкрутства, рахунки заблоковані, деякі — вже в ліквідації.- Провали держконтрактів - виконані замовлення не оплачуються через проблеми в ланцюгах підрядників. Це створює касові розриви та паралізує виробництво.- Кадровий колапс - підприємства втрачають до 40% персоналу через затримки зарплат.Попри заяви Кремля про «зростання виробництва», реальність інша: мільярдні борги, невиплати, блокування рахунків і ризики масових банкрутств.Війна збільшила обсяги замовлень, але фінансова та управлінська система РФ не витримує навантаження. Це вже б’є по стабільності виконання оборонних контрактів і виробництву озброєння.

«Пам'ять не скасовують постановами»: військових обурило рішення Верховного Суду, який визнав незаконною передачу ділянки під меморіальне кладовищеЗахисники називають це плювком в обличчя полеглих героїв і наругою над їх пам’яттю.«Памʼять не скасовують постановами. Полеглих не «переносять» — їх шанують. Наші побратими, які повернулися на щиті, не повинні ставати заручниками порожніх суперечок і відвертого блюзнірства», - заявив 1-й окремий штурмовий полк Сухопутних військ ЗСУ, який є спадкоємцем легендарного батальйону "Вовки Да Вінчі".«Складається враження, що не всі посадові особи та представники судової гілки влади пам’ятають, що в Україні триває війна. Кожен українець, який сьогодні має можливість працювати у безпечному кабінеті чи жити у мирному місті, перебуває у неоплатному боргу перед тими, хто захищає це право ціною власного життя. Ми закликаємо до негайного вирішення ситуації, щоб пам’ять про захисників України була вшанована належним чином, а не похована під стосами судових паперів», - закликає командування Десантно-штурмових військ ЗСУ.​Сотні матерів, дружин та дітей чекають на створення Національного меморіалу. Рішення, що ґрунтуються виключно на юридичному формалізмі – болючий удар по тих, хто вже віддав державі найдорожче.«Вибух мозку. Панове у мантіях! Далі мало б бути на адресу суддів купа літер французькою, та й зі статевим нахилом, з закликами схаменутися, з погрозами повернутися і таке інше. Йух ви вгадали, розпорядники долі. Я обіцяв, і не лізтиму у політику. Я не обіцяв, що терпітимемо паскудство та наругу над памʼяттю наших загиблих воїнів. Памʼятаємо кожного поіменно. Героїв і кривдників», - написав командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді.«Право загиблих на гідне почесне поховання не може бути «помилкою в оформленні». Коли суд скасовує створення Національного меморіалу через процесуальні деталі — це більше, ніж формальність. Це рана», - закликала переглянути судове рішення 82 окрема десантно-штурмова Буковинська бригада.

«Я мрію зустріти світанок у своїй рідній українській Ялті. Для мене це найкраще місто на планеті», — зізнається Ігор на псевдо Октан.Ігор — кримчанин із тривалим бойовим досвідом. До лав Збройних сил України долучився ще у 2014 році, згодом повернувся до цивільного життя. На початку повномасштабного вторгнення рф знову домігся зарахування до війська.«Для мене було принципово мобілізуватися. Це був мій сигнал Верховному Головнокомандувачу: я тут і готовий захищати Україну», — згадує Октан.Службу розпочав розвідником у складі одного з новосформованих стрілецьких батальйонів. Брав участь у звільненні Київщини, воював на Донеччині. Паралельно зі стрілецькими завданнями опанував роботу з БпЛА.У 2024 році перевівся до батальйону Berlingo. Брав участь у відбитті прориву окупантів поблизу Очеретиного, знищував ворога в районах Макіївки та Невського.За проявлену мужність нагороджений відзнакою «Золотий Хрест».Сьогодні Ігор передає свій бойовий досвід новачкам і навчає їх роботі з БпЛА.«Коли бачу, що мої учні вже за півтора місяця знають дисципліни краще за мене, — я ними пишаюся. У нашому полку є якісна підготовка, професійна психологічна підтримка та обов’язкова декомпресія після бойових завдань», — каже Ігор.210-й Окремий Штурмовий Полк#УкраїнськеВійсько #ЗахищаємоСвоє🇺🇦⁨Твої люди, твій колектив, твої друзі:✔️https://army.gov.ua/✔️https://recruiting.mod.gov.ua/ чи✔️https://lobbyx.army/⁩

ВІКІНГ: бойовий льотчик у дії💪На його рахунку – понад 300 бойових вильотів, він знищує найсучасніші види зброї росії."Немає простих чи складних бойових завдань. Є лише ті, до яких ти готовий на 110% , і ті, які ще поки складні для тебе. У небі немає права на сумніви. Іноді місія здається легкою, та на практиці кожне завдання має свої складнощі, та моменти, яких неможливо передбачити і заздалегідь підготуватися. Ворог не дрімає. Ворог чекає.""Підготовка – це твій шанс на життя. Ми вчимося щодня, аналізуємо ворога, пристосовуємось до його тактик. Вони змінюються – ми змінюємось. У повітрі немає часу на другий шанс, є тільки дія. Ти розраховуєш кожен рух, кожен маневр, навіть коли ракета вже в тебе на хвості."″Було завдання, яке інакше не виконаєш. Потрібно було працювати з малої висоти — тільки так можна було чітко побачити противника й зрозуміти, що саме перед тобою. Об’єкт був добре помітний, яскраво виражений, але й дуже близько. У такі моменти хвилювання нікуди не зникає — ти його відчуваєш фізично. В голові все звужується до конкретної дії: побачив — оцінив — прийняв рішення. Немає часу на зайві думки, немає простору для сумнівів. Ти працюєш максимально зібрано, бо розумієш: помилка тут коштує надто дорого.Коли здійснюєш ураження - фіксуєш результат. Розумієш, що ціль знищена, і одразу переходиш до наступного етапу — вийти з району роботи. У небі немає моменту, коли можна розслабитися″.″Страх? Він завжди поруч. Ти не маєш права піддатися страху, бо це означає загинути. Найгірше – це дозволити паніці паралізувати тебе. У небі жодної секунди на вагання″.″Як боротися зі стресом? Я просто працюю. Поки працюєш – живеш. Основа нашої перемоги це люди, які тримаються, та які продовжують боротися, не дивлячись ні на що. Ми не мали наставників, ми не мали чужого досвіду – ми самі його створювали. Його ціна – життя наших побратимів. Кожен урок написаний кров’ю″.Тому тим, хто тільки прийшов у небо, Денис радить лише одне: вчитися. Кожен день, кожен виліт, кожна помилка – це шанс стати сильнішим. Та попри все, у кожному польоті Денис несе з собою не лише бойове завдання — а й віру. У побратимів, у свій літак, у свою країну. Віру в те, що правда — на боці тих, хто захищає. І що б не чекало попереду, ми точно знаємо:небо України — за нами. А значить, і перемога — теж.