Ці прокляті «циркони» по Києву сьогодні дуже нетактовно нагадали мені про крихкість нашого життя…
Про те, як швидко звичний день може змінитися і наскільки багато в ньому ми сприймаємо як щось гарантоване.
Нерви здали.
А попереду в мене були консультації з людьми, які приходять зі своїми питаннями, переживаннями, потребою в підтримці.
І мені капєц як було необхідно десь взяти сили, щоб бути поруч із ними й дати те, заради чого вони до мене звернулися.
Я стала на цвяхи, увімкнула свою медитацію, якісно проревіла свій біль і дуже швидко відчула опору.
Ніби за моєю спиною стоїть уся сила та історія крові мого тіла.
І я маю що дати!
Ну і як же цікаво сьогоднішня карта програлася в моєму житті: шукати вихід, бачити варіанти, знаходити спосіб пройти між крапельками навіть тоді, коли обставини зовсім не сприяють.
Ось за це я й люблю Таро))
Іноді карта дня розкривається зовсім не в теорії, а просто посеред твого звичайного життя.
А медитацію забирайте.
Вона вміє допомогти в ті моменти, коли більше не знаєш, де взяти сили🫂
Медитація-підтримка Сил Роду🙏
https://youtu.be/IotGHwTfBwM