Друзі мої… Сила любові й добра - це не гучні слова. Це ми з вами. Звичайні українці, які дуже хочуть миру. Які втомилися, але не здалися. Які у 2025 році зібрали майже ПІВТОРА МІЛЬЙОНА гривень на допомогу фронту. По гривні. По сто. По двісті. Без пафосу. Без зайвих слів. Але разом - змогли. Коли загинув мій чоловік, захищаючи нашу країну, і я залишилась з трьома дітьми під обстрілами, біль був таким, що ним можна було захлинутися… Єдиним виходом для мене стала сублімація цього болю в допомогу іншим. Робити хоч щось. Бути корисною. Триматися за життя через підтримку тих, кому це потрібно і ще важче. Я щиро дякую кожному з вас за довіру. За вашу присутність. За ту міцну, справжню підтримку, якою ми ділимось одне з одним - без умов і пояснень. Мені є що розказати моїм майбутнім онукам. Про те, як ми вистояли. Як гуртувалися. Як підставляли плече. Як не втратили людяність у найтемніші часи й разом подолали ворога. Ця війна назавжди змінила наші життя. Але вона ж дала віру - у власні сили, у справжніх людей і в Україну. Реву…Але знаю: ми з усім впораємось.Дякую вам 🙏 Ідемо далі разом!