💔 Війна триває, історія незавершена. Такими є реалії. Ми продовжуємо оплакувати наших янголів-захисників. І ніщо так не обʼєднує людей як біда. Сьогодні вона на всіх одна… Серце крається від жалю за всіх полеглих у цій кривавій та лютій війні. Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше -свої життя. Для того, щоб ми могли жити…Сьогодні Згурівська громада у скорботі провела в останню дорогу свого захисника, Шевченка Тараса Григоровича. Гірка втрата для матері, у якої клята війна забрала сина, непоправна втрата для дітей, рідних та близьких, для громади.Віддати шану мужньому захиснику України зібралися жителі селища та навколишніх сіл, близькі, родина, друзі, знайомі.Він боровся за волю і свободу нашої держави і щиро вірив у те, що Перемога вже скоро прийде на нашу землю, та 19 березня цього року на Донеччині життя Героя обірвалося.Втрачаємо цвіт нації... Війна забирає не просто найкращих, вона забирає рідних, друзів, тих, з ким ще вчора разом мріяли про перемогу та будували плани на майбутнє. Ніколи не пробачимо ворогу! Щирі співчуття рідним та близьким загиблого, розділяємо їхній біль, поділяємо горе. Жодні співчуття не зменшать біль втрати, жодне слово не втамує тугу в серці. Майорять на вітрі державні стяги, до когорти Небесного воїнства Згурівської громади приєднався ще один Захисник, ім'я якого житиме у віках!Вічна пам’ять тобі, наш земляче!Слава Україні! Герої не вмирають!