✅ До Дня довкілля рух «Зе!Жінки» поспілкувався із Юлією Овчинниковою — народною депутаткою України, віце-президенткою комітету з соціальних питань, здоровʼя та сталого розвиток ПАРЄ, членом Міжнародного парламентського альянсу за визнання екоциду.Говорили про міжнародне визнання екоциду, роль України, наслідки підриву Каховської ГЕС та шлях до відповідальності РФ за екологічні злочини.🟢 Що сьогодні найбільше гальмує міжнародне визнання екоциду?Найбільша перешкода полягає не у відсутності доказів екологічних катастроф, а у відсутності політичного консенсусу між державами щодо створення нового міжнародного злочину, єдиного міжнародно-правового визначення екоциду та відповідної юрисдикції міжнародних судових інституцій.Водночас останніми роками спостерігається фундаментальна зміна підходів. Питання екоциду поступово переходить із площини екологічної політики у сферу міжнародної безпеки та прав людини. Отже, питання вже не в тому, чи буде екоцид визнано, а в тому, коли і в якій правовій формі це відбудеться.🟢 У чому саме Україна може бути лідером у справі визнання екоциду?Україна має унікальну можливість та потенціал стати лідером одночасно у сфері документування та доказування, права, дипломатії та формування нової правової практики.Жодна інша держава у сучасній історії не стикається з таким масштабом задокументованої шкоди довкіллю внаслідок війни. Україна є однією з небагатьох держав світу, де екоцид уже криміналізований у національному законодавстві.Саме тому Україна може стати не лише жертвою екоциду, а й архітектором нової системи міжнародної екологічної справедливості.🟢 Які наслідки підриву Каховської ГЕС світ досі недооцінює найбільше?Світ значною мірою усвідомив гуманітарні наслідки катастрофи, але досі недооцінює її довгостроковий екосистемний вплив.Йдеться про втрату водно-болотних угідь міжнародного значення, порушення міграційних шляхів птахів, деградацію рибних ресурсів, зміну гідрологічного режиму Дніпра, ризики опустелювання окремих територій Півдня України та довготривалі наслідки для продовольчої безпеки.🟢 Який шлях до відповідальності РФ за екоцид сьогодні виглядає найбільш реалістичним?Найбільш реалістичним є поєднання кількох юридичних механізмів, а не ставка на один інструмент.У короткостроковій перспективі ключове значення мають національні кримінальні провадження України, фіксація доказів та документування шкоди. У середньостроковій перспективі важливими є міжнародні компенсаційні механізми. У довгостроковій перспективі найбільший потенціал має розвиток міжнародного кримінального права.Відповідальність за екоцид не повинна обмежуватися лише покаранням винних. Вона має включати відновлення екосистем, компенсацію завданої шкоди та гарантії неповторення таких злочинів у майбутньому.🟢 Як зробити так, щоб екоцид перестали сприймати як «побічний наслідок війни», а почали розглядати як окремий міжнародний злочин?Для цього необхідно змінити саму філософію сприйняття довкілля в міжнародному праві, а також сам підхід до розуміння безпеки.Екоцид слід розглядати не як шкоду природі заради природи, а як злочин проти умов існування нинішніх і майбутніх поколінь.Український досвід уже став каталізатором цієї дискусії. Сьогодні ми фактично формуємо нову правову реальність, у якій масове та свідоме знищення довкілля має отримати такий самий рівень міжнародного засудження, як і інші найтяжчі злочини проти миру та безпеки людства.➡️ ПОВНИЙ ТЕКСТ ІНТЕРВʼЮ