СБУ та Нацполіція по «гарячих слідах» затримали агента-кілера фсб, який намагався зарізати у Запоріжжі воїна ЗСУВійськова контррозвідка Служби безпеки та Національна поліція запобігли замовному вбивству українського воїна у Запоріжжі. За результатами спецоперації у прифронтовому місті по «гарячих слідах» затримано агента фсб, який намагався ліквідувати офіцера ЗСУ, котрий проходив реабілітацію після поранення на передовій.Як встановило розслідування, спочатку російські спецслужбісти заманили українського захисника у міську промзону під виглядом «побачення». На місце зустрічі мала прийти дівчина, з якою він познайомився на профільному сайті.Утім, замість неї у промзоні з’явився кілер у балаклаві, який напав на військового зі спини і завдав йому шість ударів у ділянку шиї, грудної клітини, живота та правої ноги. Після цього нападник втік з місця події.Унаслідок глибоких колотих поранень потерпілого госпіталізували до реанімаційного відділення, де він наразі перебуває у важкому стані.Протягом декількох годин після замаху співробітники СБУ розшукали кілера і затримали його у родичів, де він намагався «залягти на дно».За матеріалами справи, замовлення фсб виконував 25-річний місцевий безробітний, який потрапив у поле зору російської спецслужби, коли шукав «легкі заробітки» у Телеграм-каналах.Після «тестових» підпалів у місті рашисти доручили йому вбити офіцера ЗСУ. Адресу запланованого замаху він отримав від куратора з рф.Щоб заманити українського воїна «на локацію», фсб створила на сайті знайомств фейковий акаунт дівчини, яка запросила його на зустріч.Поблизу місця нападу виявлено ніж, якого кілер позбувся під час втечі. Також у нього вилучено смартфон та планшет, з яких він контактував з фсб.Слідчі СБУ повідомили агенту про підозру за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (закінчений замах на умисне вбивство).Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.Комплексні заходи проводили спільно зі слідчими Управління СБУ в Запорізькій області за процесуального керівництва обласної прокуратури.
В прифронтових містах атмосфера вистражданої правди та простолінійності. Тут речі називають своїми іменами в обхід м'якотілих формулювань. Бо тут гостріше болить, гучніше гримить. Бо стіни будинків лунають голосом незручних істин. Але куди правду подіти? Ібо качелі проти ТЦК-ЗСУ мають одну мету — зрив мобілізації, а відтак крах колективної боєздатності через СЕПСИС ТИЛУ. А далі, введення колективного організму нації в режим аутоімунного захворювання. Орєшнік ніщо порівняно з антимобілізаційною кампанією накресленою в кабінетах лубянки. Хто не воює чи не сприяє міці фронту, той масштабує успіхи росії. Ухилянт — зброєносець і шнир окупанта. Настав час коли бездіяльність і абстрагованість від викликів війни є найвищим злочином, себто колаборантством. За це потрібно буде понести відповідальність. А тому — війна ухилянтам, джихад байдужим. #Єбаш_ждунів_та_ухилянтам#Війна_ухилянтам #ТЦК=ЗСУ #ТЦК_ULTRAS P.S. дякую невідомим патріотам за правильні та праведі графіті у прифронтових містах.Масштабуймо опір ухилянтській мразоті!
Початок XVII ст — час козацьких рейдів на Чорному Морі.🇺🇦Козаки, як меч Речі Посполитої, вторгалися до Туреччини тоді, коли та вплутувалася у нову війну на Сході чи на Заході.Невідомий делегат на Варвшавському сеймі промовляв: Мусимо завжди боятися Туреччини, бо, коли розправиться з Персією, то і нас не мине, або, зневірившись у своє щастя у війні з Персією, шукатиме його нас.
Його занепокоєння підтримали Станіслав Жулкевський та віце-канцлер Литви Явстах Волович.Маю попередження, з таємної ради турецького султана, що тільки-но заспокояються з Персією, всією силою своєї держави зваляться війною на нашу Річ Посполиту — Писав Жулкевич до Гембіцького.Тільки війна з Персією відтягає її (Туреччини) сили, якщо буде укладено мир з Персією, немає жодного сумніву, що всіма силами звернеться проти нас.
— З промови Явстаха Воловича.📜 Спільний противник мусив об'єднати Річ Посполиту з Персією — про це одночасно подумали і в Варшаві, і в Ісфагані (столиці династії Сефавідів). Про дипломатичні спроби цього часу та участь в них козаків писав мандрівник П'єтро делла Валле.Підсумовуючи реляції Делла Валле, можна зробити такі висновки. З початком турецько-іранської війни шах Аббас І запропонував Сигізмунду ІІІ спільні дії проти турків, відводячи найактивнішу роль запорізьким козакам, що мали захопити один з портів на Чорному морі. Сигізмунд, козацький гетьман, французький посол та представники папи на нараді погодилися з пропозицією шаха і в жовтні-листопаді 1618 р. вірменин Яків доставив Аббасові відповідь. Посольство козаків вирушило до шаха..
— писав у своїй статті український історик Ярослав Дашкевич (1971)Перепоною для встановлення такого союзу стала нерішучість грузинських князівств та нетривалість війни.Телеграм| Ютуб🇺🇦
Я зазвичай не коментую події і не прагну до публічності — під час війни цінність мають не заяви, а щоденна робота. Водночас вважаю важливим фіксувати підтримку там, де вона реально потрібна, і не уникати слів подяки.Служба безпеки України під керівництвом Василя Васильовича Малюка сьогодні має відчутний вплив на стійкість нашої оборони. Я можу говорити про це з власного досвіду: керуючи найбільшим угрупованням, сформованим у ході війни, я постійно взаємодіяв із СБУ — у питаннях ураження критичних об’єктів противника, роботи в кіберпросторі та інформаційному домені.Підтримка Збройних сил з боку СБУ залишається системною й зараз.Ефективність рішень голови Служби вимірюється не публічністю операцій, а рівнем внутрішньої безпеки та впливом на боєздатність противника. Результати цієї роботи відчутні як на полі бою, так і в тилу. Крім того, за власну безпеку я також завдячую Василю Малюку та його команді. Системність, зваженість у поєднанні з рішучістю, командний підхід і чітка орієнтація на результат — це ті якості, які роблять керівника СБУ ефективним на його нинішній позиції. Війна швидко розставляє все на свої місця. У цьому сенсі Василь Малюк — саме там, де має бути.
1 січня 1788 року в урочищі Василькове, що на Кінбурнському півострові, де був розташований Кіш козаків Чорноморських (Васильківська Січ), відбулася знакова подія. За старим запорозьким звичаєм на загальновійськових зборах було обрано першу старшину новоствореного Чорноморського козацького війська.Кошовим отаманом став Сідор Гнатович Білий. Разом із ним до керівництва військом увійшли:Захарій Олексійович Чепіга – командувач кінноти;Антон Андрійович Головатий – військовий суддя та командувач козацької гребної флотилії;38 курінних отаманів.Ці постаті відіграли вирішальну роль у відновленні козацького устрою. Завдяки їхнім зусиллям було сформовано кінну, піхотну та артилерійську команди, а також збудовано військову флотилію. Сідор Білий домігся повернення запорозьких військових клейнодів: прапорів, печатки, отаманських булав та перначів. Важливим досягненням стало також відновлення права власного судочинства у Війську.Сідор Білий, Захарій Чепіга та Антон Головатий не лише врятували українську мілітарну традицію та відродили козацтво якинаціонально-соціальне явище. Вони повернули українській зброї той рівень слави та звитяги, який вона мала за часів гетьманів Петра Сагайдачного та Богдана Хмельницького.😎 39 бригада у соцмережах 👇 Instagram | Facebook | YouTube
🇺🇦 ТАКТИЧНО-ОПЕРАЦІЙНИЙ ЦЕНТР 225-го ОШПЦей об’єкт — сучасний пункт управління натівського зразка, який побудовано з урахуванням особистого практичного досвіду, досвіду інших бойових підрозділів, а також реальних потреб сучасної війни, де вирішальним фактором дедалі частіше стає не лише вогнева міць, а й здатність ефективно управляти військами в будь-якій ситуації.Під час проєктування ключовим пріоритетом стала турбота про особовий склад: від оптимізації розміщення зон відпочинку до створення умов, у яких керівники різних напрямків можуть ефективніше готувати операції, здійснювати аналіз інформації з поля бою, безпосередньо управляти боєм, організовувати взаємодію між різними силами, проводити бойові брифінги для командирів підрозділів і водночас перебувати в безпечному та стабільному місці.У реаліях тотального спостереження, високоточної зброї та постійної загрози з повітря логічним кроком стає «закопування армії під землю» — не як ознака слабкості, а як прояв стратегічного мислення.Подібний підхід уже довів свою ефективність в історії. Під час В’єтнамської війни мережі підземних тунелів дозволяли значно слабшій у технологічному плані стороні зберігати керованість, захищати особовий склад і продовжувати боротьбу в умовах тотальної переваги противника в авіації та вогневих засобах. Під землею створювалися не лише укриття, а й повноцінні командні пункти та житлові приміщення.🇬🇧 TACTICAL-OPERATIONAL CENTER OF THE 225th SEPARATE ASSAULT REGIMENTThis facility is a modern NATO-standard command post, built with consideration for firsthand practical experience, the experience of other combat units, and the real demands of modern warfare—where the decisive factor is increasingly not only firepower, but also the ability to effectively command and control troops in any situation.During the design process, the key priority was care for personnel: from optimizing the layout of rest areas to creating conditions in which leaders of different functional areas can more effectively plan operations, analyze battlefield information, directly command combat actions, coordinate between various forces, conduct operational briefings for unit commanders, and at the same time remain in a safe and stable environment.In the realities of total surveillance, precision weapons, and a constant aerial threat, “burying the army underground” becomes a logical step—not a sign of weakness, but a manifestation of strategic thinking.A similar approach has already proven its effectiveness in history. During the Vietnam War, networks of underground tunnels allowed a technologically inferior side to maintain command and control, protect personnel, and continue fighting despite the enemy’s overwhelming superiority in aviation and firepower. Underground, not only shelters were created, but also full-fledged command posts and living quarters.
❗️Вирок воєнним злочинцям ― катів з російської армії засудили за тортури і вбивство цивільного на МиколаївщиніУ 2022 році під час окупації частини Миколаївської області у поневолених громадах регіону перебували, зокрема, російські загарбники зі 108 десантно-штурмового полку 7 десантно-штурмової дивізії зс рф, які протиправно затримували та піддавали нелюдським тортурам громадян України. У взаємодії з ГУР МО україни слідчі Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора України встановили особи трьох російських офіцерів, причетних до скоєння воєнних злочинів проти цивільного населення у селі Новопетрівка Баштанського району на Миколаївщині: ▪️манджиєв аралтан андрєєвіч (рос. манджиев аралтан андреевич), 13.10.1989 р. н., офіцер 108 десантно-штурмового полку, 7 десантно-штурмової дивізії зс рф; ▪️макін константін вячеславовіч (рос. макин константин вячеславович), 26.07.1986 р. н., офіцер 108 десантно-штурмового полку 7 десантно-штурмової дивізії зс рф;▪️клімєнко віктор вікторовіч (рос. клименко виктор викторович), 06.08.1977 р. н., офіцер 108 десантно-штурмового полку 7 десантно-штурмової дивізії зс рф. Вказані особи протиправно позбавляли волі, завдавали тяжких тілесних ушкоджень, імітували розстріли та застосовували різні види тортур до українців. ▪️Зокрема, у березні 2022 російські окупанти клімєнко та манджиев затримали у Новопетрівці двох місцевих беззбройних чоловіків та нелюдськи побили. Одного з них, чоловіка голови місцевої територіальної громади, катували з особливою жорстокістю, а після кількох днів тортур ― розстріляли за наказом манджиєва. У цій справі Снігурівський районний суд Миколаївської області дослідив зібрані докази вчинення воєнних злочинів та заочно виніс вирок: мандживу ― довічне ув’язнення, клімєнку ― 12 років в’язниці. Робота зі встановлення та притягнення до відповідальності воєнних злочинців з російської окупаційної армії триває. ☠️ГУР МО України нагадує ― за кожен скоєний проти українського народу воєнний злочин буде справедлива відплата. ГУР в інших соціальних мережах: 🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber 🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 Threads 🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot🔹 TikTok
DJI AVATA. КОЛИ СИСТЕМА ПРАЦЮЄМи – мілітарна спільнота, для якої війна – це не про разові рішення й тимчасові дії. Це про систему та можливість впливати на глобальні процеси. Завдяки спільній роботі нам вдалося забезпечити суміжні підрозділи дронами DJI Avata настільки, наскільки це було можливо тут і зараз.Ми вибудували повний цикл:від підготовки до реального застосування на полі бою.Розробили програму навчання, показуємо, як саме працює цей інструмент у бойових умовах, підготували інструкторів і пілотів, інтегрували курси на рівні різних родів військ, закупили й передали дрони безпосередньо в підрозділи.Сьогодні цей напрямок дає наступний результат: понад100 навчених військових, більшість з яких інструктори, та75+ комплектів, що працюють у підрозділах спеціального призначення та різних розвідувальних групах.Ми масштабуємо досвід, шукаємо рішення й продовжуємо робити те, що реально підсилює підрозділи.Важливо зауважити, що подібний результат став можливий лише завдяки тому, що ви щоденно обираєте нашу спільноту: купуєте нашу продукцію, поширюєте наші дописи у соціальних мережах, підтримуєте нашу діяльність.Ми вдячні кожному, хто обирає нас, адже патч на вашій сумці, стікер на ноутбуці, худі, подароване другу - це неабиякий внесок у розвиток обороноздатності нашого війська.Ми радо продовжуємо роботу, розвиваємо різні напрями та щиро вдячні вам за можливість бути корисними.
🔄 В мережі з'явилося відео з екскурсією, яку проводять кацапи, по КСП одного з батальйонів ТрО😳 На відео залишені прапори, робоча книга командира, робоча карта, ноутбуки, смартфони, планшети, флешки та печатки. Печатки належать в/ч А7127 колишнього 75 батальйону 102 ОБр ТрО, який після реформи став 1 лінійним батальйоном 106 ОБр ТрО. Але весь цей час батальйон підпорядковувався 102 ОБр ТрО.⚔️ Такий стан КСП трапився через те, що його приблизно 18 грудня штурмував противник. Чому на КСП було багато управлінців, в тому числі командири рот, невідомо. Один з ротних після штурму загинув, бо не встигли довезти на стабік. 🇷🇺 Очевидно, що противник проник туди вже після відходу і зняв дану "розпаковку". 📹 Це відео підтверджує хаос та проблеми в управлінні підрозділів ТрО, які потребують негайної уваги вищого військового командування, для подальшого переформатування/реформування/оптимізації. 🏚 Також, це додатково підтверджує присутність ворога в центральній частині міста, але ситуація така, що зараз і наші є майже всюди, як і ворог. Тому Гуляйполе стає великою сірою зоною.🛡Даною ситуацією вже займаються відповідні органи.Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат
Втрата ПокровськаНадворі березень 25 року, взимку в період сильних туманів під Покровськом в смузі відповідальності 15х бригади (неочікувано) утворився плацдарм противника за річкою Солона (що проходить від Піщаного до Солоне і далі на захід).Ширина плацдарму складала приблизно 5 км і загалом для противника існував лише один коридор мобільності з району НОВОТРОЇЦЬКЕ на північ. Через покращення погоди противник ніс значні втрати аж до квітня (зеленки), не міг наростити сили більше ніж до 120 в/сл на виступі, мав значні проблеми з переміщенням розрахунків БпЛА та засобів вогневої підтримки. Та й маршрут до самого НОВОТРОЇЦЬКЕ з СЕЛІДОВЕ був ще тією задачкою з купою знищеної техніки. Логічним рішенням на цьому фоні було спробувати зрізати цей виступ 120 бєдолаг, вийти на бар'єрний рубіж з обладнаними інженерними загородженнями по південному берегу річки СОЛОНА (танкові рви південніше Піщане).Для проведення цих дій було залучено достатня кількість сил і засобів в тому числі елітних і умовно-достроково елітних підрозділів. В кінці кінців ми говоримо про 120 бєдолаг, більшість підкрепів яких вмирає на логістиці через річку СОЛОНА, поля буквально встелені трупами, а розрахунки скидачів записують собі по 15 знищених ворогів за зміну. Реалізація цього наміру дозволила б вивільнити декілька підрозділів для інших проблемних ділянок, та й кінець кінцем саме з ПІЩАНЕ противник в подальшому просуватиметься в сам ПОКРОВСЬК восени 2025 року.Чому не вийшло? а) боротьба з розрахунками бпла противника не велась системно, попри концентрацію більшості з них в межах одного району;б) координація між підрозділами, що були залучені до проведення дій була мінімальною: всі щось робили в межах поставлених завдань в довільні таймлайни. І класно було б зняти вину з командирів підрозділів і перекласти все на ТГр "Покровськ", який мав би відповідати за координацію і все таке, але і самі командири підрозділів почасти не виражали бажання ефективно взаємодіяти ігноруючи один з базових принципів війни - концентрацію зусиль. Координація - це такий наш системний біч, який частково покращився на окремих ділянках з корпусною реформою. Так притомні корпуса з такими задачами під Куп'янськом чи Добропіллям змогли впоратись і реалізували намір Головкома по зрізанню окремих виступів
TGLIST.COM.UA
