Якби ми зараз визначали MVP першого кола УПЛ, то на столі було би дві кандидатури. Звичайно, це Обах Проспер, немає питань щодо його кандидатури. І другий варіант - це Пилип Будківський. Участь нігерійця у голах команди в матчах наразі 60%. У Пилипа трохи гірший показник, біля 43%, але особисто я віддав би голос за українського ветерана. Адже Проспер - це молодість, шалена енергія, феноменальна швидкість та природа. Будківський - трохи інша історія, він як хороше вино з віком дійшов до найкращої версії себе. Вчора саме він вкотре став difference-maker для «Зорі». Його феноменальне розуміння гри та моменту раз за разом приносить очки команді, адже він знаходить нагоду там, де більшість зупиняються. Ми побачили, що значить, коли в тебе забивний форвард, на фоні якого присутній хороший нападаючий, але якому не вистачає досвіду та чуття (при всій повазі до Краснопіра, який теж шукав свої моменти). І в кожній грі Філ створює напругу, пробиває з обох ніг, а у грі головою так взагалі є найбільш небезпечним гравцем ліги. Він ніколи не був стабільно супер забивним, за виключенням окремих відрізків у карʼєрі, хоча завжди був корисним. Однак у нинішній лізі його досвід гри на хорошому рівні старої УПЛ, Бельгії, Франції є критичною перевагою для команди Скрипника. Не хочеться насипати безкінечні компліменти ветерану, але його кейс десь унікальний для нас, оскільки в такому віці гравці зазвичай дограють, а не тягнуть за вуха своїх партнерів до боротьби за єврокубки. І на цьому фоні виникає два логічні питання: чи точно такий Будківський не потрібний збірній, особливо коли інші нападники зіштовхуються з перманентними проблемами? І чи не варто деяким більш потужним «гравцям» на ринку України звернути увагу на Пилипа: як мінімум «Металісту 1925» подібний форвард не завадив би? Ну а на фоні результативності всіх нападників «Динамо» Будківський взагалі виглядає як Холланд. Варто подумати, так вважаємо.