Чорнобильський заповідник

🌊 ВОДОПІЛЛЯ 2026З початком весни на річках зазвичай розпочинається водопілля. Гідрологи визначають його як щорічну фазу водного режиму річок, що виникає переважно внаслідок танення снігу. 💦 Весняне водопілля є важливим природним процесом для екосистем, пов’язаних із річками. Під час затоплення заплави накопичується вода, яка живить річку протягом літа та осені. Крім того, створюються сприятливі умови для нересту риб і розвитку інших водних організмів.❄️ Значна кількість снігу цієї зими дає підстави очікувати достатньо інтенсивне водопілля. Однак сніговий покрив - не єдиний фактор, що впливає на формування повені. Важливе значення мають також запаси вологи у водозборі з попередньої осені, ступінь промерзання ґрунту, інтенсивність підвищення температури та кількість опадів під час танення снігу.💦 Сукупність цих чинників дає підстави гідрологам прогнозувати, що цьогорічне водопілля на річках Чорнобильського заповідника може бути нижчим за багаторічну норму.📸 Сергія Обрізана та Юрія Фоменського

🌷 ЗБЕРЕЖЕМО ПЕРВОЦВІТИ!Весною, ще до появи листя на деревах, ліс прокидається першими барвами - розквітають ранньовесняні квіти. В Україні їх налічується кілька десятків видів, які біологи об’єднують під назвою первоцвіти (ефемероїди).🥀 Серед найвідоміших лісових первоцвітів: підсніжник білосніжний, анемона дібровна, шафран сітчастий, проліска дволиста, білоцвіт весняний. Більшість із них занесені до Червоної книги України.🌱 Щороку на початку березня в Україні проходить екологічна акція «Збережи первоцвіти!», покликана привернути увагу до проблеми збереження ранньоквітучих лісових рослин.💣 Останні роки стали особливо складними для природних екосистем. До неконтрольованого зривання додалося величезне навантаження через бойові дії: обстріли, пожежі, створення ліній оборони. Відновлення пошкоджених ділянок може тривати десятиліттями.🌿 Тому закликаємо кожного: не зривайте, не купуйте, не даруйте! Не робіть свій «внесок» у знищення біорізноманіття. Нехай ці квіти радують нас у природі, а не в букетах.

🦅 ЗИМНЯКЦе птах родини яструбових, близький родич звичайного канюка, однак значно краще пристосований до суворих умов північної тундри. На всій території України зимняк є пролітним і зимуючим видом. Зазвичай ці птахи перебувають у нашій країні з жовтня по березень. Чисельність зимуючих особин значною мірою залежить від висоти снігового покриву та наявності дрібних гризунів.Характерною ознакою зимняка є густе оперення на лапах, яке надійно захищає його від морозу. Забарвлення птаха переважно світле з темними вкрапленнями: таке поєднання забезпечує ефективне маскування.Основу раціону цього хижака становлять дрібні гризуни. Полює переважно на відкритих просторах: у степах, на узліссях, заплавних луках і полях. Здобич він вистежує, сидячи на верхівках дерев, а також під час повільного польоту на невеликій висоті, описуючи кола в повітрі. У складні періоди, під час сильних морозів або за нестачі гризунів, зимняк може полювати на дрібних птахів чи навіть живитися рештками тварин.📸 Сергія Домашевського

🐄 СЕРЕД СНІГІВ І ВОВЧИХ СЛІДІВ: НОВА ІСТОРІЯ ЗДИЧАВІЛОГО СТАДА Під час планового патрулювання території Чорнобильського заповідника, фахівцям Корогодського ПНДВ вдалося знову зустріти добре відоме стадо здичавілих корів, які стали справжнім символом і живою легендою цієї місцевості.🐮 За результатами спостережень фахівців, наразі стадо налічує 12 голів: серед яких 6 дорослих корів, 2 телят і 4 бичків. Попри складні погодні умови - морози, глибокий сніг і обмежену кормову базу - тварини перебувають у доброму фізичному стані. Вгодованість оцінюється як задовільна, що свідчить про їхню високу адаптацію до життя в дикій природі.🐾 Сліди на снігу розповіли про нічний візит чотирьох вовків, які підходили впритул до стада. Втім, тварини виявилися не такими вже й беззахисними. Один із биків після цього пішов по вовчих слідах, очевидно, перевіряти територію та продемонструвати свою силу.☘️ Загалом, перспективи перезимівлі виглядають позитивними. Та й до весни залишилося зовсім трішки…📸 фахівців Заповідника

❄ АНОМАЛЬНИЙ СІЧЕНЬЗа даними метеостанції «Чорнобиль», перша декада січня видалася аномальною: кількість опадів значно перевищила кліматичну норму, а температурний фон був нижчим за середньобагаторічні показники. Погода змінювалася різко й контрастно: періоди відлиг із зимовими дощами швидко змінювалися сильними морозами.☃ Саме така нестійка погода спричинила утворення льодової кірки на рослинності та щільного насту на поверхні снігу. Після дощу вода замерзала майже миттєво, сковуючи трави, кущі та дерева суцільним шаром льоду.🐾 Вплив цих погодних умов на дику фауну безпосередній і відчутний: ускладнюється пересування, наст ріже лапи, заважає тікати від хижаків, утруднює пошук їжі і суттєво підвищує енерговитрати.🌨 Загалом, січень цього року став серйозним випробуванням для мешканців Заповідника. В умовах, коли кожен крок потребує більше сил, а доступ до кормів обмежений, виживання залежить від витривалості, адаптаційних механізмів і мінімального людського втручання.📸 Дениса Вишневського

14 ГРУДНЯ - ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕСВибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС став однією з найбільших техногенних катастроф в історії людства. Спеціалісти сходяться на думці: масштаби трагедії могли бути ще страшнішими, якби не мужність пожежників із Прип’яті та Чорнобиля, а також працівників чергової зміни станції, які першими прийняли на себе удар ядерної стихії.☢️ Згодом до ліквідації наслідків катастрофи були залучені сотні тисяч людей різних професій: пожежники, військовослужбовці, правоохоронці, будівельники, транспортники, медики та багато інших. Усі вони отримали спільне ім’я - ліквідатори. Сотні не повернулися додому, тисячі втратили здоров’я, але їхній подвиг став основою для збереження життя та майбутнього.У колективі Чорнобильського заповідника працюють співробітники, які свого часу також брали участь у ліквідації наслідків аварії.🙏 Їм та всім ліквідаторам ми висловлюємо щиру вдячність, шану та повагу.ПАМ’ЯТЬ ПРО ВАШ ПОДВИГ - ВІЧНА. 🕯

🐦 ПЕРШІ ЗИМОВІ ОБЛІКИ ПТАХІВ У ГИРЛІ ПРИП’ЯТІУ гирловій частині річки Прип’ять фахівці Заповідника провели чергові обліки птахів водно-болотного комплексу. Обстеження охопило значну ділянку заплави з густими заростями очерету, розгалуженою мережею приток, мілководних заток та островів, вкритих листяними лісами.🦢 Птахи ряду Гусеподібні (Anseriformes) найчастіше траплялися на мілководдях, де вони активно годувалися й відпочивали.🦆 Баклан великий (Phalacrocorax carbo) переважав на руслі річки: його спостерігали під час полювання, відпочинку та перельотів великими зграями.🪶 У ході обстеження також відмічено чепуру велику, чаплю сіру, лебедя-шипуна, гуску сіру, крижня, чирянку малу, мартина звичайного та мартина жовтоногого.Загалом зафіксовано 12 видів птахів, серед них три види, занесені до Червоної книги України: нерозень (Anas strepera), гоголь (Bucephala clangula), орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla).💫 Загальна чисельність пернатих на водоймі вражає - понад 1500 особин!📸 Сергія Домашевського

💦 ПОВЕРНЕННЯ ПРИРОДНОГО ЗАПЛАВНОГО РЕЖИМУ РІЧКИ УЖ: ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИВАЮТЬНещодавно фахівці NGO VRUNA \ Громадська організація ВРУНА у супроводі науковців Чорнобильського заповідника провели черговий етап топографічних та гідрологічних вишукувань за проєктом «Відновлення природного гідрологічного режиму торфовищ та луків на лівобережній заплаві р. Уж в районі відселених сіл Рудня-Іллінецька, Діброва, Мартиновичі Київської області», який впроваджується за підтримки Франкфуртське зоологічне товариство в Україні // FZS Ukraine.📏 Отримано нові знання про режим поверхневих водотоків та підземних вод, уточнено розташування та технічні параметри майбутніх гідротехнічних споруд. Проєктовані заходи (перекриття меліоративних каналів, надходження повеневих вод р. Уж на заплаву) дозволять відновити природний заплавний режим річки, спотворений півстоліття тому так званими водозахисними дамбами, посилити процеси самовідновлення колишніх меліорованих територій.📸 Олександра Зубченко на замовлення FZS Ukraine

👨‍🏫 НАУКОВЦІ ЗАПОВІДНИКА ДІЛЯТЬСЯ ДОСВІДОМНа минулому тижні завідувач наукового відділу Чорнобильського заповідника Denis Vishnevskiy прочитав лекцію з радіоекології для студентів першого курсу Інститут високих технологій КНУ імені Тараса Шевченка в рамках курсу «Екологія».📚 Під час зустрічі Денис розповів про особливості науково-дослідної роботи, яку ведуть фахівці Заповідника, зокрема про моніторинг екосистем, вивчення впливу радіаційного фону на флору й фауну, а також про практичні аспекти діяльності установи. Студенти мали можливість дізнатися більше про сучасні методи польових досліджень та реальні виклики, з якими стикаються науковці в зоні відчуження.👨‍🏫 Такі лекції слугують важливим інструментом популяризації наукової діяльності Заповідника та формування у студентів розуміння реальних екологічних викликів. Вони допомагають майбутнім фахівцям ознайомитися з практичним досвідом роботи, надихають науковими прикладами та сприяють розвитку зацікавленості у сфері радіоекології та охорони природи.

🦅 ПІДСОКОЛИК ВЕЛИКИЙЦей швидкий і граційний сокіл - нечисленний, але постійний мешканець Чорнобильського заповідника. Його силует часто можна побачити високо в небі, коли він стрімко кидається на здобич. На території Заповідника нині гніздиться понад 20 пар підсоколиків, а загалом в Україні - близько 2–3 тисяч пар.🌿 Навесні, у другій декаді квітня, ці птахи повертаються з далеких зимівель. Для гніздування вони не будують власних домівок, а займають старі гнізда сорок або ворон, іноді навіть на високих опорах ліній електропередач.🥚 У травні самка відкладає 3-4 яйця. Поки вона насиджує кладку, самець невтомно полює, забезпечуючи родину здобиччю. Їхній раціон різноманітний: великі комахи, дрібні птахи, а в сутінках - навіть кажани. Інколи жертвами стають навіть ластівки та серпокрильці.🐦 Молоді пташенята залишають гнізда вже на початку серпня. Ще кілька тижнів батьки навчають їх головному - швидкості та точності в польоті.🍂 На початку вересня, підсоколики вирушають у вирій.📸 Сергія Домашевського