Вчора Президент України Володимир Зеленский відзнавчив нагородою «Національна легенда України» залізничника Анатолія Бабічева.Від початку війни Анатолій працював провідником зі своєю дружиною Наталією на евакуаційних рейсах. Жоден із цих рейсів не був простим, а рейс до Лиману в ніч з 12 на 13 березня став фатальним. Поїзд їхав на евакуацію людей, серед яких було 100 дітей, і потрапив під обстріл ворога. Дружина Анатолія знаходилась найближче до епіцентру вибуху й загинула від влучання уламків. Ще одну провідницю було поранено. Після цього Анатолій здійснив ще один рейс із Запоріжжя до Івано-Франківська та поїхав до Красногорівки, яка вже в той час перебувала під постійним бомбардуванням ворога, ховати дружину. Потім повернутися до роботи: спочатку допомагав іншим біженцям у «Залізному містечку» в Ірпені, а зараз їздить у складі поїзної бригади за маршрутом Київ — Чоп. «Я не міг лишити своїх у такій ситуації. Це моя робота. І хтось має її виконувати», — говорить Анатолій. І таких залізничних історій — простих і неймовірних одночасно — дуже багато. Поруч із нами працюють живі легенди, які не вважають свої вчинки особливими, а просто виконують свою роботу.