Як влада Зеленського шкодить обороні і допомагає проросійському екс-ОПЗЖ. Є підприємство, яке виробляє один з найефективніших комплексів РЕБ «Ай-Петрі». Він не пропускає розвідувальні дрони, може відхиляти КАБи і навіть є підтверджений випадок захоплення і приземлення шахеда. Зараз підприємству блокують рахунки, а командування забороняє військовим частинам купувати комплекс через одну причину - хай РЕБ і активний, але його розробку і виробництво профінансував Порошенко. Тобто, плювати на захист - аби не Порошенко. Є також інше підприємство. Точніше проєкт хімічного підприємства. Воно має виробляти вибухівку. Йому - зелене світло, індустріальний парк для ухиляння від податків і всіляка підтримка Мінекономіки, в тому числі коштами. Власниками цього підприємства є син екс-ОПЗЖ Юрій Бойко і його оточення. Коли журналісти зробили розслідування - всі ручні блогери офісу президента почали волати, мовляв, все одно хто виробляє - аби на оборону.Подвійні стандарти у зеленої влади - норма. Але коли вони безпеку військових та й держави загалом ставлять в залежність від своїх особистих настроїв - це злочин. І його варто запамʼятати. На майбутнє.
Ріст цін - це прямий наслідок корупції і рекету правоохоронних і контролюючих органів. Прокурори, поліція, митниця, ДБР, БЕБ, сбушники, податкова - всі зайняті стрижкою бізнесів і власними схемами. Виробники, імпортери, продавці тощо - всі обкладені даниною хабарникам в погонах, окрім офіційних бюджетних платежів. Звісно, наприкінці за все платите ви - бо корупція включена в ціну. Чим більша корупція, тим вищі ціни.Я наведу лише один приклад. Ціна одного і того самого сорту помідорів. Хорошого сорту, органічної технології вирощування. В Україні - 350 гривень, в Іспанії - 137 гривень (2.90 євро). Мав можливість особисто переконатись підтчас відрядження. Можна звичайно казати, що то тепла Іспанія, де помідори ростуть, як газон. Так, але різниця не в 2.5 рази! Особливо для овочів, які ростуть в українських теплицях, де затрати на виробництво нижче іспанських. І це лише один приклад.Коли ви бачите новесенькі авто класу люкс вартістю понад 80.000 євро - будьте впевнені, що у більшості випадків там їде хтось з якихось органів чи їхніх родичів та близьких. В автосалонах - черга на люкс-клас з клієнтів у погонах. А найголовніше, мої давні знайомі підприємці - люди, які ледь витягують справи, донатять на ЗСУ і з яких тягнуть хабарі після відкритих справ чи інших відверто незаконних дій держорганів - втрачають віру у зміни. А це небезпечно - бо віра у краще тримала Україну на плаву під час всієї війни.Прикриттся війною вже не вийде. Поки одні кладуть життя і здоров’я на фронті, інші, заброньовані на 100%, мародерять в тилу. Бо влада забезпечує їм безкарність, а платять за це все українці.
Після всіх зважених ЗА і ПРОТИ наша фракція підтримала ратифікацію, яку ніколи би не підтримала у мирний час. Головне, що вплинуло на остаточний вибір: мати шанс зберегти допомогу США, щоб закінчити війну на українських умовах, або втратити і допомогу, і території з ресурсами включно. Скажу як є. Без цієї угоди ми на 100% втрачали підтримку США. Чи буде вона гарантованою тепер? Теж ні, але шанси 50/50 краще ніж нульові. У України не було вибору, крім прийняти запропоновані США умови задля виживання. І відсутність цього вибору - прямий наслідок безвідповідальної дипломатії Зеленського та його офісу. Відсутність комунікації з адміністрацією Трампа, скандал в Білому Домі, атаки на американського президента в інтервʼю, які Зеленський щедро роздавав ЗМІ, посилання Америки деякими непритомними зе-депутатами і депутатками «за русскім карабльом» тощо. Це мало наслідки у ставленні не до Зеленського і Ко, а загалом до України.Зараз вже суть справи, чи ця угода була підписана через прозріння президента про роль США в захисті України чи від переляку за можливі американські санкції проти 5-6 його менеджерів разом з друзями і бізнес-партнерами. Команда Зеленського загнала Україну в глухий кут, з якого вихід був лише через дуже погані умови або катастрофу розміром з існування держави.Вибір, як ви розумієте , в таких умовах невеликий - за будь-який шанс для України треба чіплятись. Ми, як фракція зробили все можливе, щоб привести цю ратифікацію в найбільш пристойних умовах. Ми хотіли дотриматися юридичної чистоти і добились принаймні розділення в ратифікації оприлюдненої угоди і таємних та визнання дії угоди на всій території України в міжнародно визнаних кордонах, з морськими включно. Але угоди з сумнівними умовами можна було уникнути, якби керманичі відстоювали інтереси держави замість власних, а ефектні шоу замінили на ефективну роботу, якої так не вистачає країні, яка бореться за своє існування.
«В угоді (про надра) потрібно, щоб було те, чого поки немає, це – гарантії безпеки, які ми будемо отримувати від Сполучених Штатів» В.Зеленський, 23 лютого 2025 р., форум «Україна. Рік 2025»Нинішній текст угоди, який виноситься на ратифікацію ВР, теж не містить гарантій безпеки! Але розворот позиції президента на 180 градусів викликає багато питань. При цьому, Зеленський ще й самоусунувся від підписання і просування угоди, перекинувши це на уряд. Премʼєр-міністр також відійшов в тінь і виставив віддуватись міністра економіки Свириденко представляти угоду у Верховній Раді.Наразі Свириденко ігнорує запрошення фракції Європейська Солідарність прийти і відповісти на кілька десятків питань щодо угоди, після чого фракція мала би визначитися. Наприклад, чому вперше в історії міждержавних відносин угода має посилання на інші угоди, які є настільки таємними, що їх не можна показати навіть депутатам, народу тим більше? Чому така спішка з ратифікацією і неможливо проаналізувати угоду більш детально? Чому депутатам погрожують і тиснуть, а тих, хто ставиться до своїх обов’язків відповідально, називають ледь не агентами рф? Це ж про стратегічне партнерство з США, яке в угоді є безстроковим, тому юридична чистота має значення - і в США, і в Україні влада міняється на відміну від рф. Насправді, угода має і pro, i contra, а рішення має бути усвідомленим, хоча воно за всіх обставин складним. І те, що уряд Зеленського ігнорує другу за кількістю фракцію у ВР не додає довіри до дуже важливого документу для майбутнього України.
І знову не про ресурсну угоду і не про те, чи хороша вона. Знову про маніпуляції і емоційне управління суспільством.Ситуація наступна:- Місяць тому зе-ботоферми і блогери офісу президента зі штанців вистрибували, клянучи Трампа разом з його угодою.- зараз зе-ботоферми і блогери офісу президента зі штанців вистрибують з криками як ця угода потрібна Україні. Трампа вже ніхто не кляне, цитують міністра фінансів США Бессента, що ця угода є елементом тиском на росію. Так воно і було з самого початку. Але:- коли місяць притомні люди пояснювали, що свартись з Трампом не в інтересах України, а потрібна якісна переговорна стратегія і виконавці - зе-ботоферма і зе-блогери поливали нас останніми словами з криками про те, що Трамп недоговороздатний, фошизд ітд:- коли тепер притомні люди кажуть, що перед ратифікацією угоди варто прочитати всі умови, зе-ботоферми репетують про те, що це апріорі в інтересах України, можна навіть не читати, а хто хоче розібратися - агент кремля.Я свідомий того, що думати самостійно і робити власні висновки - вимираючі чесноти. Я свідомий, що мене переважно читають люди, які ці чесноти зберегли. Але спробуйте хоча б спробувати навчити інших не піддаватися тиску тих, хто міняє свої тези на протилежні, залежно від вказівок згори. Це називається критичне мислення. І воно теж є одним з елементів міцності країни.
Стало відомо, що Національна Академія наук знов "продинамила" Руслана Стефанчука.За першої спроби обратися академіком рік тому, як писала преса, “Національна Академія наук послала Стефанчука вслід за Табачником і Азаровим”. Сьогоднішня 2-а спроба теж виявились невдалою.“Родина Стефанчуків за останні 5 років закріпилася у статусі «нових смотрящих» за цілою низкою вузів та правових інституцій країни. Тож віддамо належне академічній спільноті, яка попри тиск влади, не проголосувала за нового члена-кореспондента НАН”. Проте відомо, що Руслан Олексійович ще до спікерства обріс колонауково-правничо-владними зв’язками.Стефанчук обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України (НАПНУ) у 2009 році, дійсним її членом (академіком) став у 2020-у. “Його наукова кар’єра пішла вгору саме після того, як він став нардепом, – писала уїдлива преса. – До того спроби стати академіком успішно не завершувалися. І бути членом Академії – це не просто статус. У декларації Стефанчука йдеться про те, що він отримує щорічно виплати і це довічно. Наразі сума становить близько 50 000 грн на рік”, – йдеться в матеріалі сайту Міжнародної громадської організації “Міжнародний Конгрес Захисту Прав та Свобод Людини “Світ”.Але спікерові ВР 50-ти тисяч в якості приробітку видалось, мабуть, замало, бо він захотів бути вже “царицею морською”, чи, пак, дійсним членом (академіком) усенької Національної академії наук. Довідково:Брат Руслана Стефанчука, Микола Стефанчук, окрім того, що депутат ВР, з 2016 року — старший науковий співробітник… Київського національного університету ім.Т. Шевченка. Його дружина, Оксана Музика-Стефанчук, – професорка кафедри фінансового права… Навчально-наукового інституту права КНУ ім. Т.Шевченка. Чи не занадто прискіпливі ЗМІ до державного діяча, кандидатською дисертацією якого була монографія «Захист честі, гідності та ділової репутації в цивільному праві» (2001)?Більше подробиць за посиланням:https://www.pic.com.ua/akademik-stefanchuk-abo-chest-hidnist-ta-reputatsiia/
Липська для Банкової: як з репутацією?Як виявилося, визнання Національним банком України «небездоганної ділової репутації» Петра Порошенка відкрило скриньку Пандори. Учасники процесу видачі чорної мітки лідеру опозиції опинилися під мікроскопом громадської думки. І якщо спочатку на порядку денному була лише трансформація Андрія Пишного з учасника Революції Гідності на соліста кордебалету Банкової, то далі з’явилися і не менш цікаві деталі. Наприклад, Голова Департаменту фінансового моніторингу НБУ Анну Липську працювала в ИФД КапиталЪ, структурі «Лукойлу» - улюбленої бензоколонки Кремля. Так, це було ще до широкомасштабного вторгнення, тут можна пригадати, що і нинішній VIP-переговірник Путіна Кіріл Дмітрієв народився у Києві. Проте є нюанс.Анна Липська опікується у Національному банку питанням санкцій, про які вона, за великим рахунком, знає не лише за українськими кейсами. Наприклад, на ИФД Капиталъ опинився під санкціями Заходу ще у 2017 році, разом з ПВК «Вагнер» Євгенія Пригожина. Тим більш дивним виглядає, що Липська при прийомі на роботу до головної фінансової установи країни уникла спеціальної перевірки. Її працевлаштування відбувалося після 24 лютого 2022 року. Тому до очевидного політичного замовлення Банкової додається відчутне кремлівське амбре. Навіть дивуєшся часом: навіщо команда Зеленського настільки активно дарує інформаційні приводи любителям конспірології? Можливо, там готуються знімати трилери замість «Сватів»
НБУ - Нове Беззаконня УкраїниНаціональний Банк від вчора довів, що більше не є незалежною установою, яка діє суто за законом. Після визнання Порошенка особою з небездоганною діловою репутацією, оскільки Зеленський запровадив проти нього незаконні превентивні санкції, довіри до цієї установи більше немає і наслідки політичного рішення будуть для України, а не для Зеленського. Бо небездоганність репутації Національного Банку після цієї історії стане очевидною для іноземних партнерів. Замовчати не вдасться.Сам процес в Нацбанку вже є свавіллям - коли одного адвоката Порошенка не пускають на засідання вживу, а іншого, який на онлайн-зв’язку просто вимикають з наради. Могли в НБУ почекати рішення Верховного Суду щодо санкцій проти Порошенка? Могли. Але не захотіли і, збиваючі крокодилові туфлі, понеслись виконувати вказівки з офісу президента. В результаті НБУ потішив авторитарні амбіції Зеленського і разом із замовником політичного рішення завдали шкоди допомозі ЗСУ, яка фінансувалася через банк, де співвласником є Порошенко і тепер цей банк через правові наслідки виконання замовлення буде мати великі проблеми. Так само проьлеми матимуть і військові підрозділи - вони критично потребують багатьох речей, які закуповував фонд Порошенка і які влада Зеленського не змогла забезпечити через непрофесіоналізм і корупційні апетити.
От що добре вміють свори блогерів ОП і білих пальт - то це гадити на опонентів. Змішувати з брудом, розвішувати ярлики. Фахівці!Що абсолютно не вміє ця свора - обговорити шлях вирішення проблеми. Як зробити адекватну і ефективну мобілізацію? Як встановити граничні терміни служби, дати відпочити тим, хто три роки не вилазить з окопів і підготувати їм заміну, яка не боятиметься потрапити в кабалу? Військові, які реально воюють, а не сидять в офісах в тилу, давно себе називають рабами. Треба обговорити зміни до законодавства щодо термінів служби, яке обіцяв і Зеленський, і його слуги, і Міноборони обіцяло подати свій варіант. Треба зрозуміти, що нинішня конструкція, яку не хочуть чіпати, вона дуже хитка - люди на нулі виснажуютьсяПроте, немає серйозної розмови про дуже серйозну проблему. Взагалі. Пропонується лише приймати істину від влади і заткнутись або отримати цистерни помиїв від медіа- і соцмережевої обслуги. В кращому разі. Можна і кримінальну справу.А поки нам всім навʼязують аксіоми, влада Зеленський і компанія зловживають повноваженнями воєнного стану (безперечно потрібного для захисту держави!) і будують за цією завісою російську модель - гібридну диктатуру. Поки сформували фундамент, далі буде. Якщо суспільство готове дозволити.
Третій день очільник Київської Школи Економіки Тимофій Милованов намагається виправдати ділові відносини КШЕ з віце-премʼєркою і міністром економіки Юлією Свириденко, які носять всі ознаки конфлікту інтересів. Він весь час наводить купу прикладів які люди при посадах і коли читали у нього лекції.Але це класична маніпуляція - зміщення акцентів. Справа не у факті викладання - такі речі не заборонені законом і вітаються в усьому світі. Справа в тому, що платити 3,1 млн грн в рік Свириденко, що у якості міністра економіки подавала Милованова в наглядову раду Укроборонпрому і не оголошувала про конфлікт інтересів при голосуванні на Кабміні про його входження у цю наглядову раду і наглядову раду Енергоатома - це є підстава для питань, тим більше коли середній гонорар $6000 в місяць не є звичним для викладача українського ВИШу.Тобто, є варіант коли посадовець викладає і, може, отримує гонорар. А є варіант, коли посадовець викладає, отримує гонорар і сприяє в отриманні державних посад тому, від структури кого отримав гонорар. Ви відчуваєте різницю? Тимофій ні - і це проблема для того, хто називає себе реформатором. Або робить вигляд, що не відчуває. І це теж проблема, але етичного характеру.Головне, що Милованов, хоч і так собі, та намагається щось прокоментувати і пояснити. А Свириденко, як член уряду і державний службовець, просто мовчить і далі. А ми почекаємо висновків НАЗК. Як вважаєте, відмажуть людей Єрмака?
TGLIST.COM.UA
