У них істерика. Підозру директору НАБУ і комусь там навколо САП від генерального прокурора, навіть якщо там і є підґрунтя вже ніхто всерйоз не сприйматиме. І не лише через статус кульгавої качки. По-перше, це виглядає як помста за операцію «Карфаген». По-друге, як захист самого генерального прокурора від потенційної підозри антикорупційних органів. Такий собі крок на випередження. Сумнівний крок. По-третє, наші партнери в Євросоюзі не сприймуть підозри НАБУ і САП як правовий процес. А от як атаку на антикорупційні органи - безперечно. Що за цим? Проблеми з виділенням коштів. Так, наче минулорічні події нічого не навчили. Ніякої здатності до навчання! Істеричні реакції без обмірковування наслідків. Особисто я не вірю, що Кравченко міг це зробити суто за власною ініціативою, без консультації з вищестоящим найвеличнішим. Але нам знову демонструють комедію: президент наче нічого не знає і вимагає негайної відставки. Ну, так - тепер можна і відставку, коли справа зроблена. Тепер генпрокурору і за кордон можна. Цинізм вищої міри, як казав один персонаж із давніх записів з вулиці Банкової. Тому, ще раз ставлю питання про незалежність генпрокурора і відповідний законопроєкт 15343 вже є. Без його ухвалення голосувати за призначення нового генерального немає ніякого сенсу.