З подивом і відчуттям легкої бридливості читаю зараз в мережі моралізаторство про те, як корупційний скандал з найближчим оточенням Зеленського шкодить Україні, де рефреном йде - «не розхитуйте човен». Як на мене - це протилежне реальності і ось чому. Я попереджав у 2019 про те, які щури вилізли на Печерські пагорби. Про те, що вони прийшли не будувати, а грабувати. До повномасштабного вторгнення, коли оточення президента скирдувало накрадене на хатинки в «Династії», ми з колегами кричали про негайні гроші на оборону і закликали всіх зрозуміти це. Над нами посміялись, а потім усім запропонували шашлики.Після повномасштабного вторгнення говорили про схеми на оборонці, на енергетиці, та я сам не раз закликав громадянське суспільство не мовчати і дати зрозуміти захворілій на абсолютизм владі, що воно живе. Але суспільство, здебільшого, мовчало. Влада сприйняла це як знак - крадемо, наче востаннє. Логічно робили, бо ніякого спротиву не було.Якщо ми хочемо зберегти Україну і не зануритись у морок, де від «отрядов путіна» наших лоялістів буде відрізняти хіба мова спілкування , то треба зараз усім сказати гучно і чесно: Зеленський сам винен. І що понабирав в обслугу мєндєлєй-арістовічєй, які тепер обливають його інформаційним продуктом, які вже один раз хтось їв. Що оточив себе крадіями і мародерами з оккультистськими нахилами. А можливо і очолив.Насправді, вся ця історія не підриває довіру до України. До Зеленського - так. Але держава це не він. Західні партнери дивляться, що антикорупційні органи працюють і це відрізняє нас від русского міра. Вони будуть давати нам засоби для боротьби і життя, але будуть посилено контролювати куди йдуть гроші. І це правильно, бо у президента не вистачить мужності і сил, а головне бажання визнати що він накоїв лиха та змінити вибудовану ним авторитарну систему на демократичну і конституційну. Якщо зараз активне громадянське суспільство промовчить про причини і буде жвендіти про розхитаний човен, то результат буде один - човен трісне. Ми на краю.