Історія з підозрою заступнику голови Ощадбанку має поганий запах з російським смородом. Причому пахне вона погано не для нього, а насамперед для керівництва НБУ. У цій ситуації розбирався Борислав Береза. Якщо коротко, то вимальовується просто дика картина.Топ-менеджер державного банку Олег Стринжа викриває серйозні корупційні ризики в системі закупівель і йде з цією інформацією прямо до Наглядової ради (зокрема, до її іноземних членів). Що відбувається далі? Замість внутрішнього розслідування та покарання винних, кримінальною справою карають самого викривача!Причому формальний привід для підозри — це взагалі за межами здорового глузду. Людині "шиють" збитки за те, що вона заблокувала тендер на 140 мільйонів гривень, куди зайшла компанія з відвертим російським слідом. Власник цієї компанії, як йдеться у матеріалі, постачає електроніку для російських безпілотників "Орлан" та систем РЕБ і перебуває під міжнародними санкціями. За те, що Стринжа зупинив фінансування цього підсанкційного бізнесу за державний кошт, держава має йому як мінімум подякувати! Натомість прокуратура відкриває кримінальне провадження з подальшим відстороненням його від посади.Давайте називати речі своїми іменами. Викривача корупції покарали за допомогою правоохоронців. Це виглядає як класичне замовлення та показова розправа, щоб інші мовчали. Але є ще один, ще страшніший аспект. У тендерах державного банку під час війни опиняються фірми з російським слідом.Це серйозні речі і це не просто прохідна історія. Такі дії правоохоронців і тих, хто покриває операції з російським бекграундом, можуть становити пряму загрозу національній безпеці. І як мінімум, голова Нацбанку Андрій Пишний зобов'язаний вийти і публічно це прокоментувати. І офіс генпрокурора повинен пояснити - як російський бізнес опинився на тендері держбанку і чому людину, яка це зупинила, знищують руками прокурорів.