Трохи жорстко напишу, але вже вибачте. Зараз читаю, що знову Європейська Солідарність не така, бо мало нападає на США і недостатньо глумиться над її керівництвом.По-перше, керівництво США - це, передусім вже проблема самих США. Що обрали, то обрали, але жити з цим не тільки їм, а і нам. Нам - вижити.І от тут, по-друге. Ще рік тому, коли американська допомога була поставлена на паузу, було зрозуміло, що далі можливі проблеми. Дуже можливі! Що робила весь цей час Європейська Солідарність? Вимагала від влади посилити фінансування виробництва власної зброї, вимагала зупинити божевільне марнотратство, щоб всі гроші йшли на потреби оборони, вимагала повернути гроші бригадам, щоб вони швидше могли себе забезпечити. Ми зареєстрували купу законопроєктів і поправок. Що робила влада у відповідь на все це? Варто нагадати про ігнор наших вимог? Чи зриви постачань армії і браковані міни? Чи перерахувати ту кількість марнотратних дурощів, на які пішли гроші і ресурси за цей згаяний час? Можете згадати це в коментарях. А по-третє, Європейська Солідарність якось намагається шукати вихід з ситуації замість красиво вийти з влучними сентенціями і похизуватись без костюма. Бо наші Збройні Сили повністю залежні від американського забезпечення і думати треба не про шоу, а про мету. А мета ця - життя України, не більше і не менше. Трамп і його команда дуже схожі на Зеленського і Ко, обидва понад усе люблять себе і обидва терпіти не можуть, коли щось не по їхньому. З ним буде дуже важко, принципово інакше, ніж з Байденом, але дипломатія - це мистецтво неможливого. І не забувайте - наш головний ворог в кремлі. І він нікуди не дівся.