Ознайомився з проектом Стратегії розвитку штучного інтелекту України на період до 2030 рокуНажаль строк по обговоренням я пропустив, тому напишу тут.Гарний акцент на агентних технологіях, але як для планів до 2030 занадто консервативно навіть для мене)Ймовірно вже менше повина йти мова про автоматизацію та підвищення ефективності праці як в класичних цифрових технлогіях. Пріорітетом як на мене повинна стате саме здатність країни і суспільства абсорбувати результати роботи ШІ, швидко ставати вигодонабувачами отриманих результатів. Ну і те, на що я часто звертаю увагу, що агентні технологія потрібно сприймати як окрему вісь маштабування для кількості задіяних в економіці акторів яка пропорційна компьют капасіті.Найсмішніне в стратегії те що після довгих описів важливості цією галузі для розвитку країни та військових технологій, іде блок про плани на інфраструктуру, і то просто анекдот))🥁🥁 50 Peta Flops до 2030 з інвестиціями в 17 млн$ ))Щоб ви розуміли в піку хактаону у нас було 4 PFLOPS, і команди здебільшого просто запускали евали (тобто юзали ще кодінг агенти окремо та ставили ллм локально) і затримки були відчутні. 50 Peta Flops на всю країну це фіаско)Орієнтовно три сучасних сервера! Не датацентра чи серверних стійки, а саме 3 сервера, сумарно на 50kw, їх не обов'язково біля АЕС ставити))Але насправді таблиця просто дивна, враховуючи приватні датацентри в нас вже значно більше компьюту в країні. Але такі плани зазсмучують. Якщо ми дійсно сприймаємо ШІ як стратегічний пріорітет то нам потрібно думати вже як контрактувати обчислювальні платформи нового покоління.Це повині бути сотні мільйонів доларів інвестицій, якщо ми пишемо в проекті що "Провідні держави активно інтегрують штучний інтелект у сферу національної безпеки та оборони, зокрема у військове планування, логістику, розвідку та автономні системи. Штучний інтелект дедалі більше використовується як у традиційних, так і в гібридних формах ведення воєнних дій, що підвищує його значення як чинника оборонних спроможностей."та "Штучний інтелект і робототехніка дедалі більше розглядаються як ключові чинники національної безпеки та оборонних спроможностей, що підвищує ризики для держав, які відкладають системні рішення у цій сфері."Бо це правда, і це створює нові види ризиків, наслідки яких ще доведеться дослідити