When the Wind Blows / Коли дме вітер, 1986Dir. Jimmy T. MurakamiПара британських пенсіонерів готується до ядерної війни згідно з офіційною брошурою, взятою у бібліотеці. Вони чітко виконують всі зобов'язання уряду щодо укриття, іноді відволікаючись на приємні спогади про Другу світову."Добре було під час війни, насправді.. Бомбосховища, блекаути, чашки чаю.." — згадує бабуся. І що це? Спроба знайти просвіток у найтемніших часах чи найтемніше було єдиним, що можна згадати? А може така сама романтизація на зразок совку. Бомба падає, світ напевно зник, але жінка переживає про те, що вдома не прибрано, а чоловік думає, що от-от з'явиться служба спасіння, адже влада вже давно має план щодо таких подій. Взагалі страшний анімаційний фільм, який заграє з глядачем смішними діалогами та формою оповідання, а потім поступово стискає все тіло. От ніби знаєш, що буде далі, а все одно продовжуєш дивитись, як вони самі для себе вигадують відмовки, втіхи, позитивне мислення — одночасно сліпа віра у владу та неможливість повірити в найгірше. Тригерний і депресивний — що ще потрібно для хорошого настрою..