Забута Спадщина | Іконографія валькірій у північногерманському мистецтві.У традиціях різ...

Іконографія валькірій у північногерманському мистецтві.У традиціях різних європейських народів часто зустрічаються згадки про супутників войовничого мужнього духу, відважного воїна, героя чи навпаки, злочинця. Найбільш відомі з них – це скандинавські валькірії. Залежно від вчинених чоловіком діянь ці діви або безжально вбивали його і скидали в пащу дракона Нідхеґґ, або відкривали йому шлях в чертоги слави, в Вальхаллу. Слово «валькірія» означає дослівно «та, що відбирає полеглих на полі бою», і з цим пов'язана їхня основна функція. Валькірії займали значне місце у культі північних германців, що виражалася і у північногерманському сакральному мистецтві, зокрема — у вигляді фігур, виготовлених з різних видів металу. Характерна риса усіх фігур валькірій — вони озброєні, мають зброю різних видів та комбінацій, як наступальну, так і оборонну: щити, мечі, списи, ймовірно шоломи та, можливо обладунки. Один з найпопулярніших мотивів при зображенні валькірій стародавніми майстрами — вершник та піша фігура поруч.Такі фігури зазвичай виготовлялися зі сплаву міді способом лиття, лише декілька екземплярів — зі срібла. Іноді вони вкриті позолотою, що свідчить про те, що принаймні деякі з них могли бути призначені для заможних та видатних людей. Може здатися, що всі ці фігури приблизно однакові, але уважніший погляд показує, що існує певна варіативність. Вершник зазвичай озброєний мечем або списом, має мішкуваті штани, довге зав'язане у вузол волосся. Деякі вершники мають щит, а іноді в обладунках і самі коні. Зазвичай праворуч, обличчям до вершника, зображена піша фігура, одягнена в довгий одяг та оснащена щитом. Вона має хвилясту зачіску або головний убір, можливо шолом, та тримає ріг або чашу. Схожі мотиви мають і зображення на каменях з Лілб'ярса та Т'янгвідестену. І якщо вершники загалом подібні один на одного, то найбільшу варіативність демонструють піші фігури — власне, як вважається, валькірії. Цей мотив — однозначно не битва, а можливо якийсь ритуал чи зображення сцени якогось міфологічного сюжету, можливо вітання загиблого воїна.Інша група зображень — одинока жіноча піша фігура, ймовірно валькірія. Хоча вони і зображені переважно зі щитом та мечем, але все ж демонструють значну варіативність: одні тримають меч і щит в руках; у деяких щит підвішений, а в руці — ріг для пиття; інші — тримають меч в піхвах, а озброєні списом. Незважаючи на їхню типологічну різноманітність, усі вони мають спільні риси щодо статури, одягу та озброєння: подібно до піших фігур з першої групи, одягнені в довгий одяг і мають хвилясті зачіски або головні убори.Окрема унікальна фігура — валькірія з Харбі: виготовлена з позолоченого срібла, зображує жінку, одягнену в довгу спідницю. Її очі чітко окреслені, волосся зав'язане у хвіст. У правій руці вона тримає меч, а в лівій — круглий щит. Ця знахідка відрізняється від інших тим, що є тривимірною. Більшість знахідок походить з території сучасної Данії, найбільше з півострова Ютландія та островів Шелландія та Фюн, деякі — з Британії, ще дві — з Німеччини та Польщі.Уявлення про духів, які забирають душі полеглих, ймовірно, походить від стародавнього ритуалу піднесення хижим птахам тіла загиблого перед похованням. Можна припустити, що з часом, на цю глибоку духовну містичну основу, наклалися образи іноді зявляючихся жінок-воїнів, які через свою рідкість безумовно справляли враження, а також жриць, і матерів та дружин, які приходили забирати загиблих на поле битви. Можливо, так і з'явився достатньо складний образ валькірій — прекрасний, жахаючий і трагічний, у якому переплетені любов і смерть.☠️ @vallholl