Літак відправився і прилетів вчасно. Рідкість. Летіли з українською командою. Я плакала і мріяла, щоб ми летіли не в Кишенів, а в Київ. Буде цей щасливий день 🤞Розклад автобусів до Києва змінили, я зустріла в аеропорту однокласницю і ми вирішуємо поїхати автобусом до Одеси, а там потягом до Києва і вже о 8 ранку маємо бути вдома.В Одесі дощ+ мороз і місто в колапсі.Побували в ресторані Дача, мені дуже хотілось скласти своє враження, відчувши атмосферу, посмакувати.Вайб дійсно домашній, але для мене меню маленьке і не моє. Дуже смачно. За дитячу кімнату і няню + 200 балів. Прокидаюсь у вівторок вранці, а ми досі в Одеській області, а не під Києвом. Колії в льоду і їхати не можемо. Поки розчистили, поки підтануло і вже пізно ввечері в Києві.Мені всю дорогу спокійно. З клієнтами перенесла зустрічі, всі гнучкі і з розумінням. Вагон новий, зручний, красивий, теплий, кава від idealist, з однокласницею не наговоритись. Кайф.Я все частіше запитую у тіла «так чи ні» і на ці підказки орієнтуюсь. Тіло, відчуття- це мій компас в земному житті і так важливо навчитись розпізнавати його мову.Дорога зовсім не за планом, але все проходить комфортно, як краще для мене. З довірою до Життя.Дякую.