ДВА СВІТИ. ОДНА КРАЇНА.Вдень — скорботне, нагріте обличчя перед камерами. Стоїть біля труни Захисника, схиляє голову, робить вигляд, що переживає разом із громадою. Через кілька хвилин — кава, розмови про тендери, посади та звичні для місцевої влади “схеми”.Увечері — ресторан, алкоголь, танці, гарний настрій. Потім — новенька AUDI, дорога додому в пʼяному угарі через блокпости.І це все відбувається на постійній основі.А тепер інший бік.Звичайний українець.Батька або сина ,,бусифікують,, до війська.Дружина збирає останні гроші, щоб передати щось на фронт.Мати плаче, бо не знає, чи повернеться її дитина живою.Родини рахують кожну гривню.Хлопці в окопах рахують кожен патрон.І поки одні платять власним життям — інші продовжують жити так, ніби війна існує лише для чужих.Саме тому люди вже не вірять красивим словам.Вони дивляться не на промови.Вони дивляться на вчинки.Перед вами депутат від партії «Слуга Народу» Олександр МИРОНЮК, один із учасників блокування сесій, і доведення міста до того стану, що ви бачите сьогодні на вулицях Південноукраїнська.Саме такі люди роками були біля бюджетних потоків, комунальних підприємств та владних кабінетів. Саме тому кожен має право ставити питання: чому одним — бронювання, комфорт і безтурботне життя, а іншим — фронт, похоронки та злидні!!!Спочатку МИРОНЮК був заброньований на КП ЖЕО, після проведення ним тендеру на укладення асфальту в себе в дворі, активісти виявили ряд порушень і завищення цін, після він звільнився і забронювався в Юженергобуді. А Ви так зможете?! НІ…Запам’ятовуйте обличчя всіх, хто роками у вишиванках розповідає про любов до країни, але так і не навчився поважати її народ.Бо найбільша несправедливість — це коли одні платять за Україну власною кров’ю, а інші продовжують користуватися владою, комфортом і привілеями так, ніби ця війна їх ніколи не торкнеться.Пам’ять у суспільства повинна бути довшою, ніж їхні передвиборчі обіцянки.