ylevch

👥 Кількість українських біженців за кордоном сягнула 5,6 млн, але темпи виїзду у 2025 році зменшилися на 34%(підготували на сайті ЦЕС сторінку з інтерактивними графіками та висновками про головне з дослідження).Станом на січень 2026 року за кордоном через війну перебувають 5,6 млн українців — на 400 тис. більше, ніж наприкінці 2024 року.«Чисті» виїзди через західний кордон в 2025-му зменшилися в порівнянні з 2024-го (з 460 тис. до 300 тис. осіб).Переважна більшість біженців — дорослі жінки (40%) та діти (30%). Найбільше українців у Німеччині (28%) та Польщі (23%).📊 Презентуємо результати п'ятої хвилі нашого дослідження про українських біженців.👉 Найважливіші цифри:▪️ За різними сценаріями, за кордоном можуть залишитися від 2,1 до 3 млн українців — на 300–400 тис. більше, ніж ми оцінювали раніше. Це може коштувати економіці від 2,3% до 10,1% ВВП щороку залежно від методології та бази порівняння.▪️ Чистий виїзд чоловіків віком 18–22 роки у серпні–листопаді 2025 року становив майже 100 тис. осіб — це майже кожен сьомий чоловік відповідного віку та третина міграційних втрат 2025 року.▪️ 43% біженців скоріше або точно планують повернутися до України — цей показник залишився на рівні попередньої хвилі (листопад–грудень 2024 року).▪️ У разі скасування тимчасового захисту третина біженців (близько 1,2 млн) розглядатиме повернення в Україну — назавжди або тимчасово з перспективою повторної міграції. Водночас близько 20% не знають, що робитимуть у такій ситуації.Що впливає на рішення повернутися?🔐 За словами самих біженців, головною перешкодою для повернення є питання безпеки.Водночас серед факторів, які могли б спонукати їх повернутися, вони називають не лише завершення війни, а й політичні та економічні зміни: вищий рівень життя, відбудову інфраструктури, зміцнення верховенства права і боротьбу з корупцією, а також вступ України до ЄС чи НАТО.Щоб повертати українських біженців, ми рекомендуємо:▪️ співпрацювати з країнами ЄС щодо механізмів повернення після скасування тимчасового захисту;▪️ підтримувати постраждалі регіони та розвивати державно-приватні партнерства для відбудови;▪️ створити спеціальні програми повернення та реінтеграції для молоді;▪️ спростити визнання освіти та професійного досвіду, здобутих за кордоном;▪️ забезпечити українцям свободу пересування та вибору місця проживання в межах ЄС на рівних умовах із громадянами ЄС.👉 У дослідженні ми також виокремили чотири групи біженців. Більше про це, графіки та висновки 一 за посиланням.Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

НБУ вчора уточнив дані платіжного балансу за останні роки.📦Поштові відправлення: для 2020-2023 років методологічно були "знайдені" нові міжнародні відправлення (це в основному посилки Temu, Aliexpress, Amazon тощо) — як в експорті, так і в імпорті, але в імпорті більше.💳У 2023 також з імпорту "вилучили" $1.5 млрд імпорту "подорожей". По суті, за нормальних обставин, коли українці подорожують за кордон і витрачають там гроші, це йде в українські національні рахунки як імпорт за статтею "Подорожі". Однак перебуваючи за кордоном більше року, зі статистичної точки зору (IMF BPM6 4.117), ці витрати перестають враховуватись як витрати українських резидентів за кордоном. Відповідно, це перестає бути імпортом України.Держстат плюватиметься на НБУ, але, певно, доведеться зробити перегляд ВВП за 2020-2023 роки. Номінальний ефект арифметично простий: негатив номінальному ВВП у 2020-2022 і позитив у 2023. Обсяг перегляду зростання реального ВВП залежить від окремих accounting чинників, але, ймовірно, буде на кілька десятих відсоткового пункта.Також НБУ переглянув вниз обсяги переказів з Польщі в Україну: -$49 млн за 2024 і -$305 млн за 9м2025. Але це на ВВП не впливає, бо це трансферт.

Нижче вставляю статтю Михайла Грушевського у газеті "Народна Воля" (13 січня 1918), у якій він пояснює українцям необхідність створення власної грошової одиниці — гривні та шага. Відповідний закон Центральна Рада прийме за два місяці, 1 березня 1918 року.Золотий стандарт не є нині актуальним, але, попри це, частина аргументів та суджень у тексті залишаються такими. Та й узагалі — стаття лягає дуже добре в глобальний контекст та розвиток економічної думки того часу. За 30 років до цього в США велась політична боротьба, щоб повернутися до біметалізму — яка завершилась формальним переходом на золотий стандарт. Останнє речення статті Грушевського є в принципі висновком тієї економічної дискусії кінця 19 століття у певному сенсі. Також для контексту, за 10-20 років до цього, Ірвінг Фішер вперше концептуалізував роль інфляційних очікувань для монетарної політики. Через кілька років після цієї статті — Джон Кейнс писав про ключову роль довіри до інституцій у забезпеченні монетарної стабільності.