Telegram statistics channel - @yesheisua

​Чекання Месії активнеКоли Ізраїль чекав Месію, то робив це свідомо. Вони знали й зберігали пророцтва, передавали їх дітям, будували життя навколо обітниць. Як пророк Ісая писав: «Тому що Дитя нам народилося, нам дано Сина…» (Іс. 9:6).Від самого початку, Різдво було в першу чергу про дію. Адже все з неї почалося.Бог не лише дав обіцянку послати Спасителя, а зробив це. Та й народження стало можливим, бо Марія і Йосип відповіли на Божий заклик.🔗 Вони почули ангельську звістку і прийняли рішення «нехай все буде за Божим словом» (Лк. 1:38).🔗 Волхви не відклали свого візиту на «кращий час». А вирішили йти, маючи єдиний орієнтир — зорю.Сезон очікування характеризується знайомим нам словом «Адвент», що в перекладі означає «прихід». У Новому Заповіті цим словом описують і перший прихід Ісуса на землю, і той, що ще має статися. В цей час ми згадуємо про Його прихід у своє життя, і готуємось до Його приходу за своєю церквою.🌟Це особливий період, де ми споглядаємо дію Бога, читаємо древні пророцтва та усвідомлюємо Його працю з нами і в нас.Адвент сьогодні — це практичне запитання до себе: Як я готуюсь до Його приходу?🫂Подумай про людей поруч. Про тих, хто тримається, хто сильний, але втомився. Може, їм потрібна турбота у вигляді зробленого гарячого чаю. Чи молитва навіть з трьох речень. Памʼятай, що зміни не починаються одразу з великих речей.Вони починаються з дії. І саме тому, Різдво — це дія.❗️Кого запросиш до церкви на Різдво?@yesheisua

​Допитливість, що спасаєНе знаєш, як бути допитливим так, щоб це звучало щиро, а не навпаки відлякувало людей?Ділимось з тобою 4 кроками, за допомогою яких ти можеш розвинути хороший діалог👇1. ЗАПИТУЙ Питай так, щоб відкрити серце, а не сперечатися. «Що ти думаєш про Бога?»«З чим у тебе асоціюється віра, християнство?» «Що змушує тебе так думати?»«Що допомагає тобі триматися, коли важко?»2. СЛУХАЙСлухай уважно й дай місце для історії людини. Під час розмови зауваж, що тобі цікава думка співрозмовника, проси розказати детальніше.3. ВИЗНАВАЙНавіть якщо ти не згоден, визнай цінність думок, які людина озвучила. Знайди добре в її словах і скажи їй про це. «Класно чути, як ти це бачиш»«Мені подобається, що ти так глибоко над цим задумався»4. ВЕДИСпрямовуй розмову туди, де Бог уже торкався людину, можливо, до тебе вже був «перший дотик». «Бачу, ти цікавишся духовними речами — чому саме?» Будь уважним до підказок Святого Духа.👀 У випадку, якщо розмова не пішла, як планував? — спробуй ще раз. Пройшла добре? — помолись за людину й залишайся з нею на зв’язку.❗️Ти любиш більше запитувати чи слухати?❗️Поділись у коментарях!@yesheisua

🌟Вразливість Ісуса — слабкість чи сила? | Микола СавчукНапевне, ніхто з нас не любить «пониження в класі». Скажімо, ви зайняли найкраще місце за столом, і тут до вас підходять із проханням пересісти, або розраховували і далі працювати, а вас раптово скорочують… 👀Пригадуєте свої емоції? Навряд чи нам би хотілося добровільно їх повторити!Однак усе це просто дрібниці у порівнянні з тим, що пройшов наш Господь. Біблія каже, що Ісус «понизив Самого Себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини…» (Фил.2:7-8).На перший погляд, всі ми про це знаємо, але спробуймо уявити, що означало таке рішення на практиці.1. Народитися як беззахисне немовляТільки вдумайтеся: Всемогутній Творець Всесвіту став залежним від людської опіки, прийшов у цей світ у хліву. Але саме завдяки такій вразливості Він став, як ніколи, близьким та доступним і для багатих мудреців, і бідолашних пастухів.2. Жити, відчуваючи потреби і обмеженняПрийнявши людське тіло, Бог відчув, що таке голод і спрага, знемога і втома. «Адже маємо не Такого Первосвященника, який не може співчувати нашим слабкостям, але Який подібно нам випробуваний у всьому, за винятком гріха» (Євр. 4:15).3. Творити чудеса, витираючи сльозиНайкоротший вірш Нового Завіту: «Ісус заплакав» (Івана 11:35). Коли? За мить до того, як воскресив із мертвих Лазаря. Навіщо? Тому що навіть знаючи фінал, не міг залишатися байдужим та відстороненим у процесі.4. Служити тим, хто цього недостойнийПамʼятаєте, рушник, миску з водою та здивування учнів? Омиття ніг буквально збило їх із ніг! «Ви знаєте, що ті, кого вважають володарями народів, панують над ними… Але не так хай буде між вами…» (Марка 10:42-43).5. Бути розіпʼятим, не зробивши жодного злаІсус міг зупинити Свої муки у будь-яку мить, але не зійшов із хреста, а випив цю чашу сповна: «…був зранений за наші гріхи, був катований за наші провини. Завдяки перенесеному Ним стражданню, нам подаровано мир» (Ісаї 53:5).Сьогодні можна точно сказати, що слабкість Христа була проявом сили. Його приклад показує, що справжня велич не потребує штучного самоствердження та показної незворушності.Смирення – це не приниження, а шлях до вищої цілі. Жертовність — не втрата статусу, а ціна за можливість допомогти. Вразливість — не недолік, а честь і привілей.🌟Сподобався допис? Став 🔥 у коментарях!@yesheisua

​Netflix 6 серій — легко. А 6 хвилин Біблії? 😬Окей, будемо чесними, читати Біблію не завжди просто. Та й, по правді кажучи, не має бути зовсім простим. Якщо ми хочемо бачити плоди Слова у своєму житті — це дійсно потребує нашого якісного часу, зосередженості. Тим більше — регулярності. І якщо це не є звичкою, то стає складнішим.Читати Біблію регулярно — звичка, яка цілком реальна. Потрібно лише почати.За книгою Джеймса Кліра «Атомні звички», ми підготували для тебе 4 закони формування звичок:1️⃣ Зроби це очевидним.Створи середовище, де нагадування видно одразу. Поклади Біблію там, де бачиш її щоранку — на тумбочці, столі або біля телефону.2️⃣ Зроби це привабливим.Поєднай читання з тим, що любиш.Гарячий напій і Біблія = найкращий початок дня. Або вмикай музику, коли читаєш.3️⃣ Зроби це простим.Прибери зайве. Почни з малого. Наприклад: замість плану прочитати розділ — відкрий одне місце й подумай над ним 5 хвилин.4️⃣ Зроби це приємним. Відмічай кожне читання, веди трекер або ділися з другом.Коли читання Біблії стає постійною частиною твого життя — ти обов’язково побачиш зміни.👉 Яку звичку почнеш будувати вже до кінця року?👉 Став 🔥, якщо відгукнулось!@yesheisua

​Хочеш зробити сатану щасливим? Не читай Біблію«Сухі» сезони, або ще як їх називають долини — небезпечні, якщо залишатися в них задовго. У біблійному контексті долина (також пустеля) — це період випробувань, складних моментів, викликів. Такі часи неодмінно приходять в наше життя, і їх ніяк не можна оминути.Хтось називає це чорною смугою, хтось невезінням, але суть одна — це майже завжди неприємний період, який би хотілося якнайшвидше пройти та забути.У ньому ти легко можеш вірити брехні, піддатися спокусі чи втратити відчуття покликання. І все тому, що основа почала хитатись. Це як квітка, яка всихає, бо потребує води. Так й духовна сухість часто відкриває справжню потребу — голод за Божим Словом.Ми не можемо однозначно сказати, що такі сезони приходять від Бога. Бо є частина шляху, за яку відповідальні саме ми. Але що точно, у таких моментах ми стаємо ревніше шукати Бога, досліджувати Писання. І тоді всередині непомітно проростає сила, яку дає Він.📖 Як написано: «Слово Боже живе й діяльне» (Євр. 4:12). Кожного разу, коли ти відкриваєш Біблію, навіть на кілька хвилин — ти дозволяєш Богові вдихнути життя у свій дух. Адже без Його Слова ми, як воїни без зброї (Еф. 6:17).Не намагайся «охопити» всю Біблію чи різні її послання за місяць. Почни з малого — з одного розділу, вірша чи запитання: «Що Ти хочеш сказати мені сьогодні?»🔗❤️‍🔥 Коли востаннє читав Біблію? Що надихнуло?@yesheisua

​​Гордість і Боже попередження | Микола Савчук Хтось влучно зазначив, що смирення — це не думати про себе менше, а менше думати про себе. Адже гордість може мати вигляд як самозвеличення, так і удаваної скромності.Її суть не просто в пере- чи недооцінці власних можливостей, а у надмірній концентрації на самому собі, а відтак — витісненні на задній план Бога, який мав би бути у центрі уваги.Саме це сталося з ангелом Люцифером, який у підсумку перетворився на диявола: «Підіймуся на небо, вище Божих зірок поставлю свій престол… Уподібнюся Всевишньому…» (Ісая 14:13-14).Цю ж стратегію він згодом застосував щодо Адама та Єви: «Ви не помрете! Адже знає Бог, що того дня, коли скуштуєте… станете, як Бог, знаючи добро і зло» (Буття 3:5).А ось ще кілька прикладів руйнівної дії цього гріха:👇🏻📍Фараон Єгипту. Результат — знищення армії у Червоному морі.📍Цар Саул. Результат — втрата покликання та відступництво.📍Імператор Навуходоносор. Результат — 7 років повного божевілля.Кожний із цих уже класичних випадків наочна ілюстрація не менш відомих біблійних принципів:👇🏻«Гордість передує погибелі…» (Притчі 16:18)«Бог гордим противиться, а покірним дає благодать» (Якова 4:6).Як то кажуть: «Запам’ятай всього дві речі: 1) існує Бог; 2) і це не ти».При цьому варто підкреслити, що цій спокусі піддаються не лише далекі від Господа, але й цілком віруючі люди, у яких гордість нерідко набуває релігійного забарвлення:«Фарисей, ставши, про себе так молився: Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди… А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба…» (Луки 18:11, 13).У таких випадках ми перетворюємося на «старшого брата» із притчі про блудного сина — тішимося власною праведністю та засуджуємо тих, хто не дотягує до наших стандартів (Луки 15).Тоді як справжньою побожністю було б виявити милосердя і піти у далеку країну, щоб знайти того, хто опинився біля свинячого корита, і повернути його до батьківського дому.📍Вмієш розпізнавати гордість у собі?@yesheisua

​​Багато робиш, але не знаєш, хто ти?Мрії відкривають наше серце та ніби ті «дрова» запалюють для Божої дії у нашому житті.Якщо зараз тебе запитають: «А про що ти мрієш?». Що ти відповіси? Дехто, можливо, зависне на пару секунд, адже вже давно перестав мріяти і загалом — думати у тому напрямку. Якщо впізнаєш себе, цей текст для тебе.У час війни наші бажання почали стояти на трьох китах: вижити, допомогти, витримати. Тому зрозуміло, що для багатьох мрії стали розкішшю, яка не на часі.Але спочатку нагадаємо, що це взагалі таке 🤍Мрія — це уявлення про щось бажане, цінне і навіть, нездійсненне, яке може бути як фантазією, так і життєвою метою. Це класна довгострокова мотивація, що розвиває творчість і надає життю певний сенс.У Біблії зустрічаються кілька дотичних слів до мрії:👇📖 У староєврейській мові, це слово ‎חָלַם (chalam) — «мрія, сон». Пов’язане з основою, яка означає «спокій».📖 У грецькій — ‎ὄναρ (onar) — це «видіння уві сні»; щось, що Бог показує людині.Тобто, це ніби те бачення, яке Бог показує в певний сезон життя. Він кладе тобі це на серце чи думку, яка буде надихати та вести тебе. Крім того, щось з цього може бути частиною покликання чи направлення куди рухатись далі.Народжується ця «велика ідея» здебільшого не тоді, коли ми чимось зайняті, а коли вільні від метушні, тривоги чи справ. Коли у своїх роздумах прагнемо почути Бога, а потім і себе. І це зовсім не скасовує нашої здатності активно працювати та мати насичене життя. Тут йдеться про мир та відсутність тривожності — як на духовному рівні, так і в нашому розумі.Бог хоче чути твої мрії незалежно від їхнього масштабу. А тобі важливо мріяти, бо це розкриває твоє серце. Під час війни це особливо сміливий крок, бо дає виклик вірі й робить тебе по-справжньому живим.❗️ Мріяти це розкіш чи ні?❗️ Що думаєш — пиши у коментарях!@yesheisua

​​Громадяни Небес чи патріоти Батьківщини?Дехто вважає себе лише громадянином неба, ледь не засуджуючи патріотів. Але Біблія не ставить ці ідентичності одна проти одної.Дякуємо пастору Миколі Савчуку за важливі роздуми у цьому дописі! 🙏Насправді конфлікт між земною та небесною ідентичністю християнина виглядає доволі штучним і відверто надуманим.Але оскільки останнім часом все частіше чують голоси на зразок: «Ми — громадяни Нового Єрусалиму, а тому все, що відбувається тут і зараз, не варте уваги», давайте разом спробуємо поглянути на цю проблему детальніше 👇1. Що Біблія має на увазі, коли говорить «наше життя — на небесах» (Фил. 3:20)?Насамперед у цьому тексті йдеться про те, що перебування у грішному світі є тимчасовим та порівняно недовгим, а відтак слід завжди пам’ятати, що всі теперішні насолоди — оманливі, а труднощі скороминучі (2 Кор. 4:17).Зрештою, Сам Ісус учив не надто прив’язуватися до матеріальних скарбів, а натомість збирати собі багатство нетлінне, яке знадобиться у вічності (Матвія 6:19-20).До певної міри всі ми на цій землі — «чужинці та приходьки» (Євреям 11:13), тому Писання й закликає: «Ті, хто користується світом, хай будуть як ті, котрі ним не користуються, бо минає образ цього світу» (1 Кор.7:31).Інший важливий момент — історична ситуація. У ті часи апостолам довелося вирішувати складну дилему — як поєднати у церкві тих, хто прийшли до Христа із юдеїв, та віруючих із язичників.Тож це і спонукало робити наголос на тому, що ми уже «не чужі й не захожі, а співгромадяни святих і домашні для Бога» (Єф. 2:19), тобто стали новою спільнотою, де питання походження більше не є першочерговим.2. А де ж тут місце любові до земної Вітчизни?Щоб зрозуміти це, прислухаймося хоча б до слів автора псалма: «Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, нехай відмовить мені правиця моя. Нехай прилипне мій язик до піднебіння, якщо не згадаю про тебе, Єрусалиме…» (Пс. 137:5–6).А ось як пише про співчуття до свого народу апостол Павло вже у Новому Завіті: «Я бажав би сам бути відлученим від Христа задля моїх братів, моїх рідних за тілом…» (Рим. 9:3).Та й власне на Небі буде «величезний натовп, якого злічити ніхто не міг, з кожного народу, покоління, народності й племені» (Обʼяв. 7:9), тобто навіть там ми пам’ятатимемо свою національну приналежність.Клайв Льюїс якось сказав: «Якщо ви вивчите історію, то побачите, що християни, які зробили найбільше для цього світу, були саме тими, хто найбільше думав про світ прийдешній».Тож, підсумовуючи, можна сказати, що усім нам потрібне «подвійне громадянство»: адже без усвідомлення небесного ми ризикуємо стати занадто «приземленими», а без належного ставлення до земного — відірваними від реальності.@yesheisua

​​Це не від мене, це від ІсусаУ цій історії ти побачиш, як цікаво працює Бог у благовісті: спочатку ти говориш про Ісуса комусь, а далі вже хтось інший піде тобі назустріч і запитає про віру.«Я зайшов до магазину, щоб забрати піцу. Там побачив продавчиню, яка завжди виглядає дуже втомленою. Я подумав, що, мабуть, вона працює по 6–7 днів на тиждень.І тут я пригадав допис, який нещодавно бачив у yesHEis — про те, як дівчина пригостила їжею кур’єра Glovo. І я подумав: чому б і мені не зробити щось таке ж добре?Я мав з собою цукерку, тож підійшов і запитав: «Хочеш отримати подарунок — просто як підбадьорення за те, що так багато працюєш?»Вона усміхнулась і сказала: «Так, звісно».В цей момент я відчув, що Бог хоче, щоб я додав: «Це не від мене. Це Ісус дав мені бажання це зробити».Ми попрощались, але на цьому пригоди не закінчились. Наступного дня я вкотре попереджав консьєржку, що до мене прийдуть гості. Вона запитала: «Ти, бува, не один зі Свідків Єгови?»Я відповів, що ні, ми просто збираємось, славимо Бога і читаємо Біблію, але ту, яка справжня. Після цього вона поділилась своєю історією віри.Нехай ця історія надихне тебе, що після твого кроку, далі може трапитись зустріч з людиною, яка сама запитає про віру.🍫 Зробиш на цьому тижні щось приємне для незнайомої людини?✍️ Напиши в коментарях, давай разом надихнемо одне одного!@yesheisua

​​«У молитві я не чую Божий голос…»Цей допис — як перевірка звʼязку 📞Допоможе розпізнати, що заважає тобі чути Бога, і як відновити близькість.За мудрі роздуми та текст вдячні пастору Миколі Савчуку.Напевне, ви зустрічали слова на зразок: «Бог говорить завжди, але ми не завжди його чуємо». Виникає логічне питання: «Чому? І що може нам в цьому завадити?»Давайте разом спробуємо розібратися, скориставшись знайомою нам усім ілюстрацією — навігатором 👇1. Навігатор може бути вимкнутимЯкщо ж мова іде про молитву, це подібно до стану рутини — ми механічно повторюємо одні і ті ж самі слова, але не відчуваємо близькості з Богом і просто робимо це «бо так треба».2. Навігатор може бути поламанимТаке стається, коли ми йдемо на свідомі компроміси у питаннях гріха та святості, домовляємося із власною совістю, шукаємо собі виправдання. Результат — відсутність сигналу.3. Навігатор може бути «заглушеним»Скажімо, нам дуже чогось хочеться і тому, молячись, ми підсвідомо налаштовуємося на те, щоб отримати від Бога схвальну відповідь у стилі відомого жарту: «Нехай буде воля Твоя, а Оля — моя».4. Навігатор може мовчати, бо цього достатньоЯкщо ви їдете трасою, де не потрібні повороти, то навігатор не привертає зайвої уваги. Іншими словами, ти питаєш, а у відповідь тиша? Просто тримай кермо рівно і роби те, що робиш.Звісно, цей список ще можна продовжити, але суть очевидна — приходячи до Бога із бажанням почути Його, необхідно:👇- шукати всім серцем (Ісаї 55:6);- бути максимально чесним і щирим (Пс. 18:25-26);- довіряти Його веденню, навіть якщо чогось не розумієш (Ів. 14:1).Ну і на завершення: також слід памʼятати, що те, що Господь говорить нашому серцю, ніколи не буде суперечити тому, що Він уже сказав на сторінках Писання.Або, як я люблю повторювати: «Навігатор (голос Духа Святого) ніколи не виведе нас за межі карти (Біблії)».❗️ Було корисно? Став 🙏 у коментарях!❗️ Ділись або зберігай допис.@yesheisua