​​А що, як одного речення — вже достатньо? історія з комʼюніті уesНEіsІноді здається, що наші розмови про віру не дуже й впливають. Ми наважуємось на розмову, молимось або шукаємо слушний момент — проте у відповідь тиша. В голові з’являються сумніви, чи має це взагалі якийсь сенс?Олег був тим, хто теж так думав. Ще кілька років тому він зі своїм другом Дмитром сміявся з християн та релігії. Але потім Олег сам пережив зустріч з Ісусом (імена змінено з метою конфіденційності)Нещодавно він зустрівся з Дмитром після роботи. Друг розповів, що його старший брат потрапив у складну ситуацію — залежність, апатія, повна втрата сенсу. У той момент Олег коротко помолився подумки: «Боже, дай мені потрібні слова…»Він запитав: — Ти віриш, що Бог може допомогти твоєму брату? Дмитро напружився, і в голосі прорізався біль:— Та що це змінить? Олег не сперечавшись сказав:— Це дасть йому мир, надію та зцілення. Це все, далі не звучало жодних слів про віру. Можливо, цим Олег дав простір для дії Бога.«Я хотів поділитися своїм свідченням, — розповідає Олег, але відчув у серці — що цього разу достатньо.»Наступного разу може бути більше. Можливо — молитва. А поки що — це одне влучне речення, у потрібний момент. Адже справжні зміни приносять не наші зусилля, а Святий Дух.Як написано:

«Я посадив, Аполлос поливав, а Бог виростив» (1 Кор. 3:6). А тепер уяви: що, якби ти просто слухав Бога — і сказав лише одне речення? Навіть одне речення, сказане вчасно й у слухняності Богові, може стати точкою дотику до серця людини. Відгукнулось? Став 🔥 в коментарях!@yesheisua