Вчора відвідав сольний концерт Кажанни - на мою думку, найцікавішої МОЛОДОЇ артистки на жіночій сцені останніх 2-3 років.Я був і на її першому концерті в Києві - тоді залишилося більше запитань, ніж відповідей. Деякі з них актуальні й досі, але вчорашнє видовище багато що розставило по місцях.Як і перший сольник у Києві, другий був з елементами театралізації та естрадного мистецтва. В основі - умовне спілкування з власним «Я» і висміювання пороків суспільства через комічні, гіперболізовані сцени. Вони слугували лаконічним анонсом до пісень Кажанни й підсилювали сенсове навантаження окремих композицій.Усе це було приправлено балетом, який іноді тонко підкреслював задум виконавиці, а іноді - забирав на себе надто багато уваги й виглядав зайвим.Насправді небагато молодих артистів наважуються на подібні експерименти в концертному форматі - і це лише підкреслює особливість Кажанни.Перше враження - дивне, місцями навіть із присмаком самодіяльності, а не довершеного цілісного твору. Але якщо озирнутися на її творчість, бекграунд і все, що вона створювала останні роки, - стає помітним виразний авторський почерк. Почерк, який у сценічному мистецтві притаманний тільки їй.Є чимало неточностей у задумі та подачі матеріалу. Проте шалена харизма й іноді абсолютно здорова НАВІЖЕНІСТЬ перекривають юнацькі промахи. На жаль, емоція й нерв подекуди «з’їдали» цікаві репризи - хотілося більшої точності в акцентах.Водночас сама ІДЕЯ - нетривіальна для української сцени. Її просто потрібно довести до АБСОЛЮТУ - стану, коли кожна людина в залі зчитує все без зайвих пояснень.Тепер про пісні та виконання. У вокальній майстерності Кажанна виросла на три голови з часу останнього київського концерту. Це звучало впевнено, самобутньо й по-справжньому цікаво.Переконаний, когось могло дратувати, що артистка ніби співає більше для себе - іноді розвернута, не завжди тримає прямий контакт із глядачем. Я ж, навпаки, бачу в цьому шарм і непересічну ідентичність. Тим паче закордоном є ціла плеяда молодих співачок, для яких внутрішнє відчуття на власному концерті важливіше за миттєву реакцію публіки. Вони віддані процесу на 100 % - і мене це підкуповує.Окремо варто зазначити: дійство тривало лише 60 хвилин. На таких коротких концертах я давно не був. І справа точно не в браку матеріалу - багато сильних пісень так і не прозвучало. Можливо, задум був у лаконічності й післясмаку - щоб хотілося ще і ще. Поки що іншого логічного пояснення не знаходжу.Загальне враження - дуже приємне. Мені імпонує, коли артисти розширюють рамки можливого й демонструють, що концерт - це не лише артистка, віджеїнг і музиканти.Хочеться, щоб Кажанна довела свій задум до максимально високого рівня. Можливо, поруч потрібні досвідчені митці - ті, хто підкажуть, направлять і точково відшліфують деталі. Наразі я побачив сильний проміжний результат із великим потенціалом для зростання.Із задоволенням піду за рік на новий перформанс від Кажанни.А вчорашньому концерту ставлю - 8/10.