ЯМаріуполь. Київ | ️ Чотири роки разом: місце, де маріупольці знаходять підтримку та част...

⚓️ Чотири роки разом: місце, де маріупольці знаходять підтримку та частинку дому!😊 Уже чотири роки Правобережний центр «ЯМаріуполь» у Києві залишається місцем зустрічі, допомоги та тепла для тисяч маріупольців. Саме тут, на вул. Антоновича, 39, багато наших людей знаходять не лише необхідну підтримку, а й відчуття дому, якого так бракує після вимушеного переїзду.📌 За чотири роки команда Правобережного центру «ЯМаріуполь»:🔹 видала 193 849 гуманітарних наборів;🔹 передала 43 798 наборів гігієни;🔹 надала понад 35 600 консультацій, серед яких: юридичні; психологічні, лікарські, послуги ЦНАП;🔹 допомогла понад 3 400 маріупольцям у побутовому центрі.👧 Окремим простором підтримки залишається дитяча кімната — за чотири роки її відвідали понад 5 602 рази.🤍 З вітальним словом до гостей звернулася керівниця Правобережного центру «ЯМаріуполь» Колесник Світлана Миколаївна.До святкування також долучилися керівник Лівобережного центру Швидка Олена Віталіївна, керівник центру минулих років — Олена Василівна Калайтан, та менеджер проєкту «ЯМаріуполь» Клат Василій Іванович🤝 У межах святкування відзначили й тих, хто щотижня долучається до роботи центру — волонтери отримали подяки та дипломи за активну участь, небайдужість і постійну допомогу в роботі простору.🎶 А теплу атмосферу свята вже за доброю традицією подарував аматорський гурт «Надія», в якого до речі цього дня річниця створення. «Коли ми вперше прийшли до центру після евакуації, було дуже важко морально. Тут нас зустріли як рідних. Допомогли з гуманітарною підтримкою, документами, підказали, куди звертатися далі. Але найголовніше — дали відчуття, що ми не залишилися сам на сам зі своїми проблемами. За ці роки центр став для нашої родини місцем, куди хочеться повертатися» - ділиться пан Дмитро «Ми тоді були розгублені. А тут — чай, слова підтримки, і відчуття, що ти серед своїх. Це дуже багато значить» , - згадує пані Надія ✨ Родзинкою вечора став виступ Василя Івановича Клата: під гітару зал заспівав разом, і ці спільні пісні перетворили святкування на щиру, майже родинну зустріч.🗺 Святкування завершилося затишним чаюванням, де за теплими розмовами ще довго не стихали спогади й слова вдячності. І в цій простій, майже домашній атмосфері особливо відчувалася спільна надія — що ми обов’язково всі разом повернемося до українського Маріуполя🕊