Сьогодні я прокидаюся з відчуттям, що вже встигла налигатися. Тягнуся до телефону, що наполегливо дзвонить, а краєм ока бачу в дзеркалі свою руку — і тут до мене доходить… ось воно. Час настав. Без довгих рукавів не обійтись.Усі тільки й торочать про страшний сорокет, але насправді 40 років — це нічого. Це не страшно. Сорок — це гучна вечірка й нова сукня. У сорок ти буквально на крок відійшла від «тридцять з чимось», не маєш інакший вигляд, не почуваєшся інакше. Але потім за одну ніч щось трапляється — і от тобі вже сорок з гаком, і тоді вже… якими б словами це описати?Одне слово — «провисання», інше — «зморшки». Зморшки й провисання. Звучить як назва нового смаку чипсів або улюбленого пабу, тільки це не вони. Це оті дивні зміни тіла, які тобі не до снаги. Витягаєш до пляжного сезону миле серцю бікіні й починаєш всерйоз думати про цільний купальник. Ти знаходиш сиве волосся, і зовсім не на голові. Оце найдивніше.«Як я, в біса, до цього дожилася?» Уривок із роману Александри Поттер «F#ck-апи сорокарічної»