4 роки тому ми прокинулися в іншій реальності.Під звуки вибухів і сирен. У суцільній невідомості: що буде далі?Ми втрачали домівки, майбутнє, рідних, знайомих, кілометри власної землі.4 роки — один день. 24 лютого.Іноді здається, що я забуваю життя до повномасштабного вторгнення. Колись таким звичним було сидіти з другом на березі Дніпра о третій ночі. Довкола шум, гамір, сміх молоді, музика. Вогні великого міста ніби шепотіли: ось твоя мить, попереду яскраве майбутнє.Той літній вечір досі зігріває мене у спогадах. Жевріє надія, що я ще згадаю, як це жити без комендантської години. Не передбачати обстріли. Не розрізняти на слух балістику, ракети чи дрони.Забути стовпи полум’я. Зруйновані будинки. Могилу найкращого друга.Не забуду.Мабуть, до кінця життя заряджатиму всі пристрої на повну, боятися вимкнення електрики, триматиму запаси продуктів, бо ніколи не знаєш, яким буде ранок.Я не забуду холод труни під прапором України. Під дерев’яними дошками — тіло того, хто був для мене цілим світом.Ми ніби померли разом. Тільки він — фізично. Моє серце б’ється, але частина мене лежить під шаром ґрунту.І я не забуду сльози дорослих чоловіків, які втратили побратима і скоро знову повернуться на передову.4 роки.Сили. Мужності. Героїзму. Оптимізму. Сміху в найтемніші години.І хоч інколи здається, що світ глухий до нас, у нас є головне — ми.Нація, яку бояться, бо нас неможливо зламати. Неможливо стерти тих, хто цінує свободу і власну ідентичність.Дякую нашим захисникам і захисницям. Я повік буду вдячна за оборону нашої країни. Ви — наш щит. Наше світло. Наш шанс на світанок.Темні часи закінчаться.А поки — не забуваймо про тих, хто нас боронить. У цей день підтримаймо їх. Ось один зі зборів, до якого можна долучитися: на бус для баталйону спеціального призначення НГУ що виконують задачі на Донецкьому напрямку:🎯Ціль: 500 000.00 ₴🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/9MtcjJkGSR💳Номер картки банки4874 1000 2481 3472Деталі: https://www.instagram.com/p/DU2Wy7SDWPH/?igsh=ODVoYWc1NHA2Z29lСлава Україні 🇺🇦