​​🤝👨‍👩‍👦 ДОПОМАГАЮЧИ ДІТЯМ Травма сильно впливає не лише на дорослих, а й на дітей, однак у дітей це по-іншому виявляється. ❗️

Вони можуть повертатися до звичок, яких уже давно позбулись, наприклад, кусати нігті або смоктати палець. Також можуть боятися залишатись на самоті.

📍Душеопікунам не завжди вдається правильно зрозуміти потреби дітей, які зазнали травми. Їм може здаватись, що діти оговтаються без будь-якої допомоги. А дивну поведінку можна легко сприйняти за прояв неслухняності. Дорослі думають, що дітей треба ще більше дисциплінувати, тож можуть їх навіть покарати. Втім, такі дії лише погіршують ситуацію.

📍Душеопікуни можуть відчувати приголомшеність і безпорадність. Однак усі діти потребують, щоб їх вислухали, підтримали, у чомусь запевнили. Через власну травму душеопікуни можуть почуватися обмеженими. Проте їм до снаги викроїти свій час і виявити любов. ❤️ Любов, співчуття і час – це дієві засоби. Ця думка відображена в 1 Івана 4:12: «Коли любимо одне одного, то в нас перебуває Бог, і Його любов у нас – досконала».

📖 (1 Івана 4:12)

Навіть якщо в нас мало любові і співчуття проявляється через власну травму, Бог удосконалить у нас ці почуття. Грецький термін для слова «удосконалити» означає «додати те, чого бракує для повноти; привести до бажаного результату». ❤️ З любов’ю віддайте, що можете віддати, а решту зробить Бог.

ПІДПИШИСЬ ТА СЛІДКУЙ ЗА ПУБЛІКАЦІЯМИ 🙌 ✨

ЩОДЕННІ РОЗДУМИ ПРО ПОКЛОНІННЯ