ЩОДЕННІ РОЗДУМИ ПРО ПОКЛОНІННЯ | ​​ОПТИМІЗМ У В’ЯЗНИЦІ У минулих роздумах ми розглядали лист, який апос...

​​ОПТИМІЗМ У В’ЯЗНИЦІ У минулих роздумах ми розглядали лист, який апостол Павло написав, перебуваючи у в’язниці, можливо, перед обличчям смерті. Апостол Петро також написав листа з в’язниці, де йому загрожувала смерть: «[Знаю], що невдовзі покину свою оселю, як і Господь наш Ісус Христос показав мені» 📖 2 Петр. 1:14  За своє життя Петро пережив багато стресу і тиску: 🔹 під час суду над Христом, коли він тричі відрікся від Нього;🔹 після воскресіння, коли Ісус тричі його запитав: «Чи любиш ти Мене?»;🔹 коли він намагався прийняти прощення Христа;🔹 коли він утікав із Єрусалима після дивовижного порятунку ангелом;🔹 коли він в очікуванні смерті проводив свої останні дні у в’язниці, імовірно, будучи прикутий до двох охоронців. Перебуваючи у в’язниці в очікуванні смерті, Петро написав свій другий лист, який відрізняється дивовижним оптимізмом стосовно життя послідовника Христа. Ось невеликий уривок із нього: «Усе те, що потрібне для життя і побожності, подарувала нам Його Божа сила — пізнанням Того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою. Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоби через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі» 📖 2 Петр. 1:3–4  У наступних роздумах ми дізнаємось, як Божа сила і дорогоцінні обітниці можуть допомогти нам упоратися наслідками травми і хаосом, який так часто оточуєнас.✨ ЩОДЕННІ РОЗДУМИ ПРО ПОКЛОНІННЯ