День 1. «А плід духа… МИЛОСЕРДЯ…» 🧦Милосердя — це сутність Бога. Як і зрештою любов, радість, мир, довготерпіння, доброта…Милосердя — це здатність бачити потреби інших і реагувати на них з любов’ю, навіть тоді, коли нам це незручно або важко.Ісус вчить нас бути милосердними, кажучи: «Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний» (Лк. 6:36). Це заклик наслідувати Бога, Який щодня виявляє до нас милість, не дивлячись на наші провини і прогріхи.Приклад милосердя — сам Ісус. Він торкався прокажених, прощав грішників, плакав над Єрусалимом, годував голодних, зцілював хворих, навіть тоді, коли Його самого зневажали. І навіть хресті Він молився за тих, хто Його розпинав: «Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони» (Лк. 23:34). Це і є найвища форма милосердя — любити тих, хто завдає болю.Якщо чесно, то це буває дуже важко виконувати, а іноді навіть і неможливо, особливо в контексті війни. Але як же добре, що ми маємо Бога, Який на 100% милосердний, але й також на 100% справедливий. І вкінці кожен отримає своє…Милосердя і доброта — це дві сторони однієї медалі. Милосердя є свого роду одним з проявів доброти.Коли ми виявляємо милосердя, ми стаємо ближніми тим, кому ми чинимо добро. У притчі про милосердного самарянина (Лк. 10:30–37) Ісус показує, що ближній — це не той, хто нам близький по крові чи вірі, а той, хто потребує допомоги. Будьмо ж такими ближніми. Помічаймо людей і їхні потреби, а не тільки себе і своє… 🤎Бог милосердний до нас. Будьмо ж милосердними і ми до інших.