«А плід духа… ДОБРІСТЬ…» 🤲🏼❤️День 1.Добрість, згідно з тлумачним словником, — це позитивна риса, яка виражається в доброзичливому, співчутливому ставленні до інших, а також у прагненні допомогти та проявити турботу. Це безкорисливі вчинки та дії, що приносять приємні емоції оточенню.Добрість — це мова серця, яку розуміє кожен.Однак для християн це не просто ввічливість, приємна поведінка чи гарна риса характеру. Це плід духа, який зростає в серці, наповненому Божою любов’ю.Добрість — це дія, натхненна любов’ю. Вона не шукає вигоди, а природно прагне допомогти іншому. Це відблиск Божого світла, яке проходить крізь нас і торкається інших. Це вміння бачити біль, співчувати, прощати, підтримати словом і ділом.Добрість походить від Бога. Сам Ісус у відповідь на звернення до Нього відповів, що ніхто не є добрим, окрім Бога Самого (Мт. 19:17). Людина не здатна сама по собі бути доброю, бо джерело цієї добрості — у Бозі. Саме Ісус — найвищий приклад доброти. Його доброта була не показною, а жертовною — вона виходила з любові. Він не просто говорив, а діяв: зцілював, прощав, допомагав тим, від кого всі відверталися…«І ходив Він, добро чинячи і всіх зціляючи…» (Дії 10:38) Добрість — це не слабкість, а сила. Бути добрим — означає вміти протистояти злу, не озлоблюючись. «Не будь переможений злом, але перемагай зло добром» (Рим. 12:21). Добрість як плід духа — це результат життя у Христі. Її неможливо зімітувати ззовні. Вона зростає всередині, у серці, наповненому Богом і Його Словом. Бути добрим — означає нести у світ Божу любов, навіть тоді, коли це непросто. Бути добрим — це не чекати вдячності. Це діяти навіть тоді, коли всім байдуже.Будьмо ж добрими не лише тоді, коли легко, а й тоді, коли це вимагає мужності. Бо через доброту Бог діє у світі руками, словами і серцями Своїх дітей.«Хто робить добро, той від Бога» (3 Ів. 1:11).