Mila

#що_я_дивилась за останній часще тут мали бути «Сират» та «Маяк», але коли починала дивитися обидва — я вимикала. занадто депресивні для канікул, як на мене. спробую знову в інший час)«Помри, моє кохання» 2025 (3,5) — дивний (можливо, місцями трішки лякаючий) і дуже красивий фільм про психічні тріщини, які можуть існувати всередині однієї людини. здається, це той випадок, коли фільму не треба виставляти оцінку одразу після перегляду — він працює повільніше. скажу тільки, що Дженніфер Лоуренс там просто розкішна.Fallout 2024–2026 (4) — давно не дивилась настільки захопливих фантазійних серіалів. дуже смачно знято і зіграно, кожна сцена продумана. якщо це ваш жанр — рекомендую без сумнівів.«Єдина» 2025 (3) — ще один серіал з вигаданого світу Альбукерке від авторів «Во всі тяжкі». мені місяцями було дуже цікаво: атмосферно, трішки дико, трішки незвично. але під кінець усе трішки змазалось. я додивилась лише з четвертої спроби, бо постійно засинала. однак сподіваюсь, що наступний сезон буде більш занурюючим. загалом — хороший.«Потяг у снах» 2025 (4,5) — фільм, після якого захотілося покурити і пройтись порожньою нічною вулицею, просто вдихаючи повітря. в ньому майже нічого не відбувається, просто життя людини стиснене у 1 годину 43 хвилини. його треба дивитися душею, а не очима. дуже красива плівка, післясмак на подумати. після нього зовсім не хотілося нічого серйозного, тому далі — легше)))«Памʼять сердець» 2025 (3) — продовжую знайомитись з іспанським кінематографом, і чесно — дивилась, щоб подивитися, як виріс Маріо Касас))) Іспанія різних часів показана колоритно, фільм красивий, хоч і на один раз. сюжет місцями закручений без потреби, але загальне враження приємне.«Люди, яких ми зустрічаємо у відпустці» 2025 (3) — дуже кьют ромком, який під час перегляду повертає тебе у твої 16 років, у той легкий стан, коли здається, що світ складається з випадковостей і правильних людей поруч. і в кінці, звісно, є хепі-енд — обовʼязково треба зробити те саме «оуууу»))) це рідкісний випадок, коли екранізація не гірша за книгу, а подекуди навіть трішки тепліша.

насправді зрозуміла, яка я щаслива і везуча людина: у більшості того, що загадувала за останні роки — майже все збувалося!) хотіла зрозуміти, що я хочу від життя, побудувати нове коло оточення, створити сімʼю, в якій буде багато сміху і кохання, жити там, де багато сонця, і мати дім — майже все з цього я тепер маю, за що сповнена неймовірною вдячністю до всесвіту. єдине, що залишилось пофіксити — це роботу і реалізацію, якраз це головна ціль на цей рік.так от, з тих пір, як у 18 років я зʼїхала від батьків, я змінила так багато житла, і хоч маю власну нерухомість — відчуття дому в мене не було. і ось ця мала в барсі, нарешті з довгим контрактом, пуста і майже така, як я хотіла. я так багато часу витрачаю на пошуки різних штук, мене так захоплює це все, що описати не можу. єдине, чого не вистачає — це більше грошей 🤣потихеньку вона стає такою, як я хочу відчувати свій дім. взагалі вважаю, що найголовніше у цій справі — не спішити, бо обставити все легко, а хочеться зрозуміти, як хочеться саме тобі.думаю, до кінця літа покажу вам фіналочку, а поки пішла шукати люстру.p.s. меблевий шопінг в європі — це просто моя любов! так багато брендів, кожного тижня бачу щось нове!!!)

#що_я_дивилась на минулому тижнів Барселоні почалась погана погода, тож кожного вечора хочеться закутатися в плед, заварити чай і подивитись щось гарне. «Ніч у стилі бугі» 1997 (4,5) — це офігенний фільм Пола Томаса Андерсона про хлопця, який несподівано стає зіркою порноіндустрії в Каліфорнії наприкінці 1970-х. там є місце і сміху, і суму, красива зйомка, музика і дуже цікаві персонажі. злети і падіння у стилі диско, так би мовити, мені дуже сподобався.«Одна битва за іншою» 2025 (3) — ще один фільм Андерсона, який зараз іде в прокаті, про вічну битву двох утопій. якщо чесно, мене вразила динамічна музика і це справді дуже гарне кіно, з гарною акторською грою, але більше нічого сказати не можу. 3 бали за красу, сюжет не для мене.«Жодного вибору» 2025 (4,5) — новий фільм від режисера «Олдбоя», суміш комедії, трилеру та драматизму, загорнутий філігранною режисурою, шикарною операторською роботою, розкішними візуальними рішеннями та символізмами. він дуже дивний — і це мені подобається. якщо коротко: герой втрачає роботу на якій працював пів життя і шукає спосіб не втрати усе інше. «Сентиментальна цінність» 2025 (4,5) — фільм норвезького режисера Йоакіма Трієра, який взяв Гран-прі в Каннах цього року. буду чесна, я ще під великим враженням від його «Найгірша людина у світі», яка точно сильніша, але цей фільм — той, під час якого хочеться сповільнитись і випити вина. Реінсве і Скашгорд просто неймовірно зіграли вічну проблему батьків і дітей. дуже красиво, дуже чуттєво, тонко і просто, напевно, саме тому в нього така назва.«Somebody» 2022 (4) — серіал, який я дивилась восени, але хотілось би про нього сказати. такий неторопливий нуарний трилер про дівчину з синдромом Аспергера, яка створила соціальну мережу, через яку серійний вбивця знаходить своїх жертв. мрачно, аморально, романтично і красиво. гра акторів дуже сподобалась. раджу, якщо таке любите.