3 жовтня 1935 року війська фашистської Італії вторглися до Ефіопії з територій колоній Еритрея та Італійське Сомалі. Диктатор Беніто Муссоліні прагнув розширити італійську колоніальну імперію і взяти реванш за поразку італійської армії біля міста Адуа 1896 року. Безпосереднім приводом став збройний інцидент біля поселення Валвал у грудні 1934 року, який Рим використав для подальшої ескалації. Італійська армія мала значну перевагу в авіації, артилерії, танках і постачанні, а в останні місяці кампанії систематично застосовувала газ іприт. Ліга Націй визнала Італію агресором і запровадила санкції, які, втім, не припинили наступ.

Але повного фактичного контролю над країною Італія так і не встановила. У 1936–1937 роках її влада зосереджувалася переважно у великих містах, на головних дорогах і навколо військових гарнізонів, тоді як у значній частині сільських і гірських районів діяли ефіопські загони опору. Бойові дії перейшли у затяжну партизанську війну. Італійська окупація тривала до 1941 року, коли британські та ефіопські сили витіснили італійців, а імператор Хайле Селассіє повернувся до країни.

Як ця війна вплинула на формування фашизму

Перше фото - італійські чорносорочечники, друге - ефіопська кавалерія