Продовження про пологи ✨ *я нарешті пройшла мастит, це окрема історія, але це моя перемога над собою зараз і над минулою поразкою з першим сином Вранці після ночі в родзалі у мене було розкриття 1 см. Ітс мін НІХУЯ. Вирішили поставити мʼяку стимуляцію, тут це: пігулка (туди), ленточка (хз що це). Пігулку мені поставили і в цей момент почало критично падати сердцебиття малого. Пігулку за хвилину дістали і планували КС, якщо не стабілізується малий. Я почала крутитися як на брейк денс шоу, аби малий себе краще почувати став. І він стабілізувався. Ще пару годин очікування що з ним точно все ок, в той момент до мене злетілися всі лікарі, перевіряти мене, малого і обговорювати зі мною всі сценарії. *Які ж там лікарі афігенні!! Далі мені поставили цю пропитану чимось ленточку. Я такого ніколи не бачила)) Але вона також почала стимулювати розкриття. Чекала я довго, поки не відбулося аж 3 см відкриття. Зо теж мінс НІХУЯ. Але згодом перейми були дуже сильні і я вирішила замовити епідуралочку. Бо коли перейми були вже декілька днів, я норм не спала, не їла, то сил вийо без епідуралки не було. Боялась що не буде сил на пологи. Мені поставили цю голку розміром з трубочку для айс лате в спину, я ледь не зламала пальці чоловіку поки це терпіла, але десь 30 хв щастя після було. Паралельно сусідній родзал був теж з пологами і ми з дівчинкою кричали, дихали і стогнали по черзі. Так таймінг перейм у нас прикольно склався)))) Через 30 хвилин мені приходять проколоти пузирь, бо треба вже дивитися чи все ок з водами. Води ок виявилися, чисті і далі почалась десь година з хвостиком, коли епідуралка вийшла з чату. Я кричала так, що мене кололи до максимуму додатково, а мене не брало. Я вам передати не можу той транс болю. Перейми майже без пауз і максимальними показниками по силі. Я крутилася так, що після цього ледь ледь розчесала волосся)) Там було чисто як в котика, який лазив десь місяць, під лапками. Після цього приходить медсестра, перевірити знову чому так мені фігово, і каже «а, так у вас там вже голова лізе, пуш».Тут я зібрала себе в кучу і стала пуш. Пуш з дитиною 4+ кг і великою головою, це піздец важко. Мені одразу зробили епізіо (надріз збоку), бо розуміли всі, що це необхідно. Я пуш, але хвилин 5 нічого не виходило. Далі мені говорять, що може варто спробувати вакуум. ВАКУУМ. Я злякалася так, що, як сказав мій чоловік «ти посиніла на якусь кількість хвилин і була ніби в глибокій медитації чи трансі, була взагалі не там», аби всю свою силу направити у ці пуш. І все пішло до того, як вони встигли взяти вакуум. Народила швидко. Підготовка до цього була вічністю. Мені поклали малечу на мене і ми з чоловіком полетіли в космос кайфу. Далі сама собою народилася плацента, мене шили вишивали, довго, бо кровотеча була сильна, але в той момент тобі пофіг зазвичай. Годину треба бути в родзалі і не їсти, не пити. Далі пару годин в такій типу зоні відпочинку, нас навідали всі лікарі, перевірили, допомогли з малечею, погодували мене і перевели вже в палату. З відновлення тіла після за важкістю перше це шви, бо все боляче, стояти, сидіти, лежати, далі це матка, бо НА ДРУГІ +ПОЛОГИ СКОРОЧЕННЯ ЙДУТЬ СИЛЬНО СИЛЬНО БОЛЮЧІШЕ ПІСЛЯ ПОЛОГІВ, далі спина (пасіба дура, яка не допомогла бо відкриття з 3 до 10 см за годину це не її ліга), спина нила і пару днів сильно, далі це попа, бо у неї свої наслідки від пологів, і груди. Груди стали намбер ван на 5-7 дні. З маститом. Пишу не щоб налякати, а собі памʼятати як воно було. Бо забувається. Чи варте воно того? Завжди, не може зрівнятися ті пару днів перейм, та година відкриття та 10 хвилин потуг з тим масштабом щастя. І це не раціонально, це просто магія життя. Магію знецінювати не можна.