Для УПЦ КП наступає нова епоха.Якось мій близький брат заходив у Володимирський, під час якоїсь чергової церковної турбулентності пару років тому. І поцікавився у місцевого молодого паламаря, мовляв, як ви себе відчуваєте? Хмари згущаються, патріарх вже має значні проблеми зі здоров'ям, війна між ПЦУ і УПЦ МП набирає нових обертів. А київський патріархат затиснений між цими двома силами. Відповідь служителя:- Ну, звісно ми відчуваємо це. Нас все менше, семінаристів прийшло з цього потоку небагато. Патріарх знаходиться у хиткому положенні, особливо по здоров'ю.З великих храмів у нас фактично тільки Володимирський лишився.- Ви не думали про об'єднання з ПЦУ? - Думав, чого ж ні. Всі про це хоч раз думали. Але моє місце тут, в цій церкві. Невідомо скільки святійшому лишилось, думаю, церква зникне разом з ним. Але до тих пір, я відчуваю що Господь хоче щоби я був тут. Моє місце саме тут. Як воно буде далі, мені не цікаво.Якусь очевидну мораль з цієї розмови винести важко, бо її нема. Однак історія даного служителя невідворотно наводить на роздуми про високе.Помоліться за упокій Філарета, навіть якщо ви гоє-католик. Якщо ви упцмпшник, то тим паче помоліться. Один з небагатьох шансів для вас зробити щось християнське