📚ВРАЖЕННЯ UA | Про Стругацьких та радянську фантастикуОстаннім часом досить часто нат...

📖 Про Стругацьких та радянську фантастикуОстаннім часом досить часто натикаюся на різного роду обговорення радянської фантастики й, особливо, Стругацьких. Кілька моїх думок.☕️ Думка перша. Радянська фантастика досі актуальна з точки зору небезпеки для українського суспільства. Є наївні люди, які вважають путіна генієм зла, але насправді він дон Реба - середнього ума та здібностей, і він та його підлеглі не змогли створити нову ідеологію для росіян. Саме тому 80% їх сучасної пропаганди побудовані на ідеології радянського союзу і наративи цієї ідеології є в радянській фантастиці, від “вокруг одни враги” до “ми найкраща нація на планеті”. Тому росія активно розвиває тему радянської фантастики - кожен рік виходять перевидання, дуже багато цих книг їде в інші країни, а сама радянська фантастика подається як “щось особливе, чого ні в кого немає” (той самий наратив що і “великая русская культура”). І якщо хтось думає, що після нашої перемоги її сюди не будуть везти - ви помиляєтесь. Враховуючи наскільки похер можновладцям на все навколо, і на Україну та українізацію. Як тільки запахне грошима - солідні люди з мандатами, у вишиванках та з ідеальним знанням української перші будуть вагонами сюди це тягнути. Вже тягнуть і купити немає проблеми.☕️ Думка друга. Я не люблю радянську фантастику та зневажаю її. Нічого особливо в ній немає і ніколи не було, це суто “местечковая” література як і більшість російської культури. Єфремова я вважаю КДБ-шним письменником, який виписував мертві пластикові світи з людьми, схожими на роботів та розігрував з себе “писатєля, прєследуємого властю” - зараз купа таких в російській опозиції, такі собі агенти впливу. Твори Беляєва морально застаріли ще 50 років тому. Буличев старанно переносив в свої твори особливості російського менталітету, а саме - знижений поріг емпатії, властивий всій нації росіян. І в творах Буличева персонажі діти та дорослі мають таку саму кастровану емпатію, і не тільки це.☕️ Думка третя. Стругацькі та Олесь Бердник - єдині, кого я вважаю справжніми фантастами тієї епохи. Про Стругацьких знаю дуже багато від людей, які дружили з Борисом Стругацьким, бували в нього вдома, жарили разом шашлики тощо. Сам Стругацький казав, що вони з братом були свого роду “прикладом свободи в СРСР” який показували іноземним державам і казали, що всі письменники мають свободу писати що завгодно. Крім того Стругацькі замість прямих наративів забивали книги подробицями гарного радянського побуту (“как харашо жить при комунізме”) і це непогано замилювало очі цензурі.Стругацькі великі письменники - це факт. Читаємо про дона Ребу в “Важко бути богом”, дивимося на путіна, потім на трампа…охуїваємо. За книги “За мільярд років до кінця світу”, “Град обрєчьонний”, “Равлик на схилі”, “Хлопець із пекла”, “Жук в мурашнику” зараз в сучасній росії їх би або посадили на 25 років або в м’ясний штурм відправили б. Вони перші прямо виписали як саме можуть деградувати росіяни і до якого ступеню вони деградують, і все це справдилося. Я не фанат їх творчості, абсолютно, читав вибірково, улюблене оповідання “Сім крапель еліксиру” але віддаю належне їх таланту. Питання не в тому, чи талановиті вони чи ні, а в тому, чи можуть українці обійтися без їх творчості? Моя відповідь - так, можуть. Ну і головне, про що пишуть диванні мамкіни естети “А чи можна вважати людину поціновувачем фантастики, якщо вона не читала і не оцінила геній Стругацьких?” - так, можна. Світ так влаштований, відсутність якихось книг, чи фільмів, чи музики кардинально не впливає на людину. Тим більш, що постійно виходить багато нового та цікавого. Мене по життю багато хуєсосили за моє радикальне ставлення до радянської фантастики, але мені все одно. Я вважаю, що вся російськомовна література, всі книги російських письменників та російсько-радянських повинні бути заборонені і українці від цього нічого не втратять. Також вважаю, що все одно будуть це просувати, і потрібні відео, подкасти, аудіо, статті з розвінчанням міфів про російську культуру, літературу тощо.