📚ВРАЖЕННЯ UA | Вліз в довгу серію, а саме «Форкосіґанську саґу» Буджолд і знаєте, нем...

Вліз в довгу серію, а саме «Форкосіґанську саґу» Буджолд і знаєте, немає відчуття що треба бігти до видавця з питаннями "Ну коли продовження????!" АЛЕ... не тому що книга не цікава, навпаки, вона дуже цікава, а тому що вона вельми самобутня! Тобто так, це початок великої саґи, все тільки починається, фігури розставляються і т.д. Проте книга відчувається як цілком закінчена історія, до якої за бажанням можна знову навідатись в наступних книгах, але якщо НІ, то я дуже сумніваюсь що в когось буде розчарування від саме цієї історії як цілісного продукту. Цього мені здається десь не вистачає теперешнім довгобудам, коли ледь не все закінчується кліфхенгерами, а далі... Далі читайте в наступному томі через хз скіко років. (Як мінімум, ше доживи!)Окрім того, що Лоїс Буджолд гросмейстерка фантастики вона перш за все майстриня слова, писати нескладно, але глибоко треба вміти і у неї це чудово виходить, я б додав навіть поетично. Книга хоч і з піджанру бойової/мілітарної фантастики, але вона дуже гуманістична, феміністична, трішки філософська, але головне романтична. І саме любовну лінію я вважаю стержневою в романі, а все інше: політичні інтриги, військові дії, ПТСР, етичні дилеми це гарнір до основної страви — ❤️Ще мушу відмітити, що авторка реально декілька разів дивувала, бо ніби намалював собі уявне комфортне коло подій, а вона раз і висмикнула туди, куди ти не очікуєш. І я зараз не тільки про сюжет, а і сам тон історії інколи змінювався, що однозначно додає балів книзі.Також не можна не згадати книгу, як фізичний продукт. Я читаю повільно, можу навіть бачити подвійний пробіл чи як верстальник приймав певні рішення, щоб там підтягнути на долю міліметра рядок, то тут все до ладу: текст дуже гарно перекладений, читається живо, жодної коректорської хиби не побачив. Просто береш і насолоджуєшся текстом. А от малюнки, що обкладинка, що всередині — це вже смаківщина, так багато хто любить візуальний стиль Кіналя. Я точно не з його табора шанувальників. Хоча бачив багато його робіт не в фантастичних книгах, от там вони виглядають, як на мене, прироніше.У підсумку маємо чудовий початок великого циклу, який перфектно читається як самостійний роман. Його можна читати як завсідникам фантастики, які бажають побути у вайбі класичної, м'якої наукової фантастики, так і тому, хто ніколи не читав наукову фантастику й хотів би спробувати щось, але не складне. Продовження чекаю і обов'язково читатиму. Дякую Апріорі, що взялись за це, таке нам треба і побільше🤗