🥵⚡️Спека проти світлаЗдавалося, літо — відпочинок для енергетиків. Сильних морозів, а з ними і масового використання обігрівачів, немає. Але ж ні.☀️🌡Як тільки стовпчики термометрів повзуть вгору, зростає і споживання електроенергії. Кондиціонери, вентилятори, холодильники — усе це працює в посиленому режимі, навантажуючи нашу енергосистему. А ту, нагадаємо, і так роками обстрілюють росіяни.Та спека тисне не лише споживанням. Вона буквально руйнує обладнання: підземні кабелі й трансформатори можуть просто вибухати від перегріву. «Ми перед тим, як заходити в цей період, виконали технічне обслуговування свого обладнання, ревізію систем охолодження великих трансформаторів», — говорить Володимир Толочко, операційний директор ДТЕК Київські електромережі. Та у компанії кажуть, що навіть така підготовка не гарантує, що обладнання витримає спеку.І хоч спека вже позаду, цей сплеск точно не буде останнім. Які ризики для енергосистеми несуть такі аномальні температури та як від них убезпечитись — разом з ДТЕК пояснюємо у новому випуску «Де правда?».@VoxCheck
😷💨Чого чекати від смогу?3 липня кияни прокинулись у задимленому місті, а мапа якості повітря миготіла небезпечними показниками. Згодом у КМДА повідомили: усе через аномальну спеку, відсутність вітру та пожежі внаслідок російського обстрілу в ніч на 2 липня. Системи моніторингу зафіксували підвищення концентрації приземного озону та пилу. Тож у соцмережах почали цікавитись, які наслідки прогулянки до роботи та що там з радіацією.🌬В загальному — ми не помремо. За помаранчевого та червоного рівнів забрудненості повітря (як сьогодні) важливо якнайменше часу бути на вулиці. Але чітких цифр тут немає. Чим менше ви вдихаєте забруднене повітря — тим менше шкоди отримаєте. Краще орієнтуватися на самопочуття та симптоми, а за потреби придбати респіратор. ☢️Що ж до радіації, то у Чорнобильській зоні дійсно тривають лісові пожежі. Через це, зокрема, 30 червня у Києві зафіксували погіршення якості повітря. Але показники радіаційного фону в місті що тоді, що зараз в нормі. Органи влади не повідомляли про небезпеку. Тому не виходьте на вулицю зайвий раз та пийте достатньо води😌@VoxCheck
☀️Електроліти рятують від спеки?Позбавляють набряків, поту і взагалі мастхев для всіх. Така теорія про ледь не магічну дію електролітів швидко розлетілася мережею. Але що про це каже наука?Ключовий висновок: електролітні напої не потрібні всім і кожному. Давайте розбиратись👇Електроліти — це заряджені мінерали, такі як натрій, калій, магній чи кальцій. Вони необхідні для нашого базового функціонування і містяться в більшості їжі та рідин, які люди споживають регулярно. Наприклад, в бананах і шпинаті. Та якщо ми активно пітніємо, то втрачаємо не лише воду, а й електроліти.❗️Але ключове тут — активно! Якщо ви не спортсмен і не тренуєтесь годинами під палючим сонцем, а просто живете у місті в +35°C, вам цілком вистачить електролітів зі звичайної їжі. Тож збалансоване харчування та достатня кількість води легко компенсують втрати для більшості людей.Що ж до зменшення набряків чи потовиділення, то доказів такого впливу електролітів немає. Щобільше, надлишок натрію може навпаки затримувати воду в організмі. 😌🍏Тож звичайна людина, яка просто живе життя у спеку, цілком впорається без харчової добавки. Та й загалом завжди краще порадитись з лікарем, перш ніж експериментувати. @VoxCheck
☣️Таємні біолабораторії — не таємні?Здається, вирощені за американські гроші бойові комарі уже давно стали мемом. Але не для всіх. Бо щоразу, як на горизонті майорить можливість скористатися страхами людей, росіяни успішно це роблять. 🤯«Таємні експерименти», «створення біозброї» та «тотальний контроль США» — усе це частина конспірологічного пропагандистського сюжету. Росіяни беруть факт — в Україні є лабораторії, які модернізували за гроші США — і повністю його перекручують. От тільки в будь-якій лабораторії потенційно можуть бути інциденти, пов’язані з людським фактором — пояснює Володимир Курпіта, генеральний директор Центру громадського здоров’я.«Власне, чому ми наполягаємо на необхідності підвищення біобезпеки в лабораторіях? Для того щоб унеможливити такі інциденти. На це і була спрямована співпраця з американцями».👩🔬Адже мати систему біобезпеки — цілком нормальна практика для будь-якої країни. Бо як іще моніторити інфекції чи виявляти збудників хвороб, як не у лабораторіях? Чому ж ці міфи працюють та як росія використовує страх перед біозагрозами — дивіться у новому випуску «Де правда?».@VoxCheck
Інформаційні атаки працюють не лише через фейки. Їхня головна зброя — страх.Страх війни, втрати національної ідентичності, недовіра до власної армії чи відчуття, що країна занепадає, — саме такі емоції сучасні інформаційні кампанії часто використовують для впливу на суспільні настрої. Про це говорили учасники панельної дискусії на конференції GlobalFact 2026 у Вільнюсі.Заступниця виконавчого директора «Вокс Україна» Світлана Сліпченко разом із колегами з Литви, Грузії та Нігерії обговорила, як росія використовує страх, мережі впливу та інформаційне перевантаження для просування своїх наративів і чому сучасні інформаційні атаки давно вийшли за межі окремих фейків.Під час дискусії говорили:🔹 як росія використовує інформаційний ефект від ракетних ударів, щоб посилювати страх і впливати на підтримку України;🔹 як підроблені скриншоти новин намагаються підірвати довіру українців до військових;🔹 як у Грузії внутрішня пропаганда експлуатує страх війни та так званої «українізації»;🔹 чому навіть у країнах Балтії, які вважають стійкими до дезінформації, російські наративи продовжують впливати на суспільні настрої.📌 Зібрали ключові тези дискусії ✔️ Підписатись на канал Вокс Україна/VoxUkraine
🤥«Таємні біолабораторії», російські ядерні погрози та звинувачення у використанні хімічної зброї 🗣📱Усе це — частина російського впливу через CBRN-кризи, тобто хімічні, біологічні, радіологічні і ядерні загрози. Про комунікаційні виклики навколо цього говорила головна редакторка VoxCheck Аліна Тропиніна на командних ситуаційних навчаннях у Молдові. Наратив про таємні біолабораторії не виник з початком повномасштабного вторгнення. Ґрунт на основі страхів і недовіри для нього готували роками, і колись невинна «таємна лабораторія» перетворилася на «таємну військову лабораторію», слугуючи російській воєнній пропаганді.Хаос і паніка можуть швидко охопити суспільні настрої, а втрачену довіру повернути вкрай складно. Тож Аліна поділилася, якою має бути комунікація у CBRN-кризі: чому потрібен постійний моніторинг загроз, чим корисна регіональна комунікація та як говорити з суспільством, коли перевіреної інформації мало.❗️Адже точна комунікація під час CBRN-кризи — це не просто корисна практика. Це базовий елемент безпеки. @VoxCheck
🤡«От вдарили по москві, тепер чекайте на “отвєточку”»Після успішного українського удару по рф 18 червня у мережі розгорнулася ще одна атака — повноцінна інформаційна кампанія. Її ціль: переконати всіх, що жертва тут насправді росія. Ми проаналізували хвилю публікацій після обстрілу і виявили, що це ніяка не «думка незалежних експертів», а скоординована спроба проросійських посіпак донести потрібні наративи до своєї аудиторії, у своєму регіоні. Уже вранці того ж дня десятки проросійських закордонних блогерів прокинулися і запустили потік дописів, у яких заявляли про кілька речей: ▪️Україна здатна на такий обстріл лише з допомогою Заходу,▪️атака начебто була спрямована проти мирних людей,▪️«відповідь» кремля неминучаОднак усі вони ігнорують той факт, що росію неможливо спровокувати на відповідь, бо саме росіяни розпочали цю війну і продовжують притримуватися свого початкового плану — знищити Україну та українців. 👉Про те, як розгорталася інформаційна кампанія та чому російська «відповідь» — лише продовження її звичного терору — читайте у статті Катерини Іонової. @VoxCheck
💬 На конференції GlobalFact 2026 у Вільнюсі заступниця виконавчого директора «Вокс Україна» Світлана Сліпченко взяла участь у панельній дискусії з протидії FIMI.Разом із Теміладе Оніледе (DUBAWA), Тамар Кінцурашвілі (Myth Detector), та CEO BOSANOVA Вітаутасом Матулявічюсом говорили про те, як змінюються інформаційні операції та чому боротьба з ними потребує значно ширшого підходу, ніж спростування окремих фейків.Переказуємо ключові тези дискусії:🔹 росія роками будувала мережеву інфраструктуру впливу через медіа, політичних союзників, псевдоекспертів, культурні та релігійні організації та інші структури, які просувають потрібні наративи — як в Україні, так і в інших країнах світу. 🔹 Технології дали цій системі новий масштаб. Якщо у 2023 році дослідження VoxCheck Propaganda Diary виявило понад 90 онлайн-медіа у 6 країнах Європи, які за 1,5 роки згенерували щонайменше 13000 кейсів дезінформації про Україну, то сьогодні мережі на кшталт Pravda Network можуть продукувати понад 20 тисяч матеріалів на день різними мовами. Що дозволяє як заповнювати інфопростір і ускладнювати доступ до достовірних новин, так і «отруювати» відповіді ШІ-агентів. 🔹 Багато російських наративів і тактик спочатку з'являються в Україні, а вже потім — локалізуються в інших країнах. Саме тому український досвід може працювати як система раннього попередження для партнерів.🔹 Фактчекінг залишається критично важливим, але його недостатньо, якщо він починається лише після того, як фейк уже набрав охоплення. Потрібні швидкий обмін інформацією про нові кампанії, аналіз повторюваних наративів і попередження про маніпулятивні техніки.🔹Протидія FIMI не може бути завданням лише фактчекерів. Вона потребує співпраці медіа, державних інституцій, платформ, технологічних компаній, бізнесу та громадянського суспільства. Тож якщо FIMI поширюються через мережі — ефективна відповідь потребує швидкої, скоординованої та злагодженої взаємодії між усіма, хто працює та може працювати над захистом інформаційного простору.@VoxCheck
🫤Що могло об’єднати Дениса Прокопенка та антиукраїнські наративи в одному відео?Правильно, російський діпфейк.Пропагандисти активно використовують фейкові відео з відомими людьми для дискредитації України. Так сталось і з командувачем «Азову», діпфейк якого нещодавно поширювали у мережі. Бо знакова фігура, яка говорить провокативні речі, має одразу кілька ефектів на авдиторію: ▪️вона або сформує в людей довіру до цієї провокації;▪️або, навпаки, змушує їх розчаруватися в образі публічної особи.🎙Як каже головна редакторка VoxCheck Аліна Тропиніна в ефірі Громадського радіо, важливими складовими дезінформації є масовість та повторюваність. По-перше, фейки працюють в потоці. Тобто якщо окремий діпфейк можна спростувати, то наратив, який він закріплює у свідомості, спростувати вже важче. По-друге, спрацьовує ефект псевдопідтвердження. Якщо людина постійно і в різних джерелах бачить один і той самий меседж, то складається враження, наче тему активно обговорюють, а думка загалу саме така.👉Про те, наскільки зросло використання ШІ у пропаганді, як еволюціонували діпфейки, та що може видати згенероване відео — у коментарі Аліни Тропиніної.@VoxCheck
🤯Подорож у вигадані 90-ті📺 Учора в етері токшоу «Новий відлік» колишній міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, ніби на початку 1990-х по всій Україні був безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Це неправда.Безкоштовного транспорту для всіх тоді не існувало. Навпаки, через гіперінфляцію ціни на квитки зростали космічно. Наприклад, у Києві проїзд за кілька років злетів від кількох купоно-карбованців до 20 тисяч за поїздку перед грошовою реформою 1996 року.🚊У регіонах траплялися локальні експерименти. У Дніпрі безплатний проїзд у трамваях і тролейбусах дійсно запроваджували, але він протримався недовго — з квітня 1993 по грудень 1994 року.Може, ексміністр переплутав загальний проїзд із пільгами. Адже у 1994 запровадили безкоштовний проїзд, але виключно для пенсіонерів за віком.🙃Тож безплатною була хіба що піша прогулянка.Нагадаємо, токшоу «Новий відлік» виходить на Суспільному щочетверга. Команда VoxCheck перевіряє заяви гостей у прямому етері, аби оперативно виявляти неправду та маніпуляції🔎@VoxCheck
TGLIST.COM.UA
