"Ворскла"- газета | vorskla1930.com.ua | Ми чекали — і дочекались"В Охтирку з полону повернувся Вадим СтешенкоУ...

"Ми чекали — і дочекались"В Охтирку з полону повернувся Вадим СтешенкоУ цю суботу на центральній площі Охтирки знову зібралися ті, хто не втрачає надії. Вже декілька років щосуботи вони виходять сюди з фотографіями, плакатами, молитвами — з серцем, повним болю і віри. Ті, у кого рідні в російському полоні.Серед них — пан Микола Стешенко. Протягом довгих місяців він тримав в руках фото свого сина Вадима, полоненого українського військового. І от сьогодні — день великої радості. Вадим повернувся з російського полону.Але навіть така радісна новина не зупинила пана Миколу. Він знову прийшов на акцію. Каже:— Не міг не прийти. Бо мій Вадим повернувся, але ще багато хлопців — там. Я знаю, як це — чекати. І знаю, як це — дочекатися. Тепер буду сприходити сюди уже разом із сином. І ми будемо підтримувати тих, хто ще чекає…Зараз Вадим проходить реабілітацію. Він ще не бачився з родиною. Але його повернення — це промінь надії для сотень інших сімей. Це доказ того, що молитви чуються, що боротьба триває, що життя перемагає.Під час короткої розмови з паном Миколою, важко було стримати емоції. Не до мікрофонів було — тремтів голос, світилися очі. Це була тиха, щира радість батька, змішана з болем за інших дітей, які досі чекають на порятунок.І хочеться сказати кожному, хто зараз сумнівається, чи є сенс в цих акціях, в листах, в публічних зверненнях.Є!Бо саме завдяки наполегливим діям родин і активістів, завдяки спільній молитві й тиску з боку небайдужих, українські полонені повертаються додому. Один за одним. Кожне ім’я — це окрема історія, окрема боротьба.І тому ми будемо чекати. Всіх. Вадим повернувся — і ми святкуємо. Але попереду ще багато обіймів, які мають статися. Багато зустрічей, які мають відбутись. І вони відбудуться.Бо ми — разом. І ми — сильні.Дивіться відео на ютуб каналі газети "Ворскла" та підписуйтеся на нього, щоб знати більшеhttps://youtu.be/NczYhWOAyNU