✙ Мені похуй я Z VOлині ✙ | #ZТґ ✙

Сучасний світ вразливий до техногенних катастроф, які він сам і породжує. Окупанти підірвали каховську ГЕС, чим викликали холодний піт не лише у вітчизняних аналітиків, але й міжнародної спільноти. Однак, що можна очікувати від індустріального суспільства? От і вкотре лунають звуки, які звітують про крах цих фальшивих цінностей. Бомбу сповільненої дії сьогоднішньої трагедії заклали ще в СРСР, тоді ми принесли великі жертви заради того, аби зробити свій внесок у цей загальний технологічний Вавилон, затопивши Великий Луг, аби побудувати Каховське Водосховище. А Великий Луг був не лише серйозною частиною тамтешньої біосфери, але й був нашою історичною пам'яткою, сакральним місцем для нашого козацького епосу. Домінік Веннер якось виразив думку, що індустріальне суспільство є кайданами для воїна, людини вільного духу. Проте, як бачимо, це не єдина жертва, і навіть рідна природа, історична пам'ять не є тією однією жертвою на вівтарі "світлого технічного майбутнього" – ритуали повторюються. Наслідками цього шляху зараз стали життя тисяч людей, тварин і автентичної біосфери. Спершу більшовики примусили нас молитись прогресу і світлому майбутньому, нині їх ідеологічні нащадки цим же й шантажують нас. Як показала історія, подібна імперативна віра в техніку є лиш міною уповільненної дії, яка в потрібний момент готова вибухнути. Проте й самі більшовики таке встигли у свій час проробити: побудувавши спершу Дніпрогес, вони згодом її ж підірвали у 1941, принісши у жертву десятки тисяч життів, аби притримати фланги, які вони здадуть за пару тижнів.

Действия противника на Харьковском направлении. Сутки уж в ТГ будоражит всех мысль о том, что провальные действия формирований киевского режима на юге лишь отвлекающий маневр, а НАСТОЯЩИЙ наступ противник задумал в районе Харькова. На самом деле все не совсем так. Беда домашних аналитиков в том, что у них нет доступа к закрытой информации, хотя они конечно очень стараются выдать работу с открытыми источниками за инсайд. Киевский режим действительно, на фоне атак на юге смог сконцентрировать дополнительные силы и средства на северном участке ЛБС. По разным данным от одного до двух БТГров. «Но это не точно». (с)И тут все как на юге. Польская версия Т-72. Разнородные борнемашины колесные и гусеничные. Личный состав, который готовили всем натовским миром. Тактика уже понятна: средствами разведки выявляются слабые места на линии фронта, там где сил и средств у нас не густо. Начинается все с огневого поражения линий коммуникации высокоточным ракетным вооружением, продолжается массированными артиллерийскими ударами по переднему краю и в бой вступают штурмовые отряды. События на южном отрезке фронта показали, что гладко только на бумаге. ВСУ может попробовать поиграть в атакующие боевые действия в районе Балаклеи. Точнее между Изюмом и Балаклеей. Но, для глубокого продвижения у ВСУ не хватит ни сил, ни качества боевого управления этими силами. СВО уже показало что из БТГра реально идет вперед не более 200 человек. И не смотря на поддержку арты и танков, заградительный огонь артиллерии останавливает навал, а если противник выходит к линии обороны, чтобы завязать стрелковый бой, то обороняющиеся подразделения либо дают гостям по шапке, либо отходят, чтобы артиллерия добила противника. Локальный успех в ходе действий формирований режима возможен, но закрепить этот успех ВСУ не смогут. Не хватает противнику для этого авиации, резервов и качества управления войсками. Будем наблюдать, как очередные действия на земле с плачевным финалом режим будет в информационном поле доводить до знаковой «перемоги». @epoddubny