Записки пасквілянта | За три роки два місяці й п'ять днів військової служби я не тільки не в...

За три роки два місяці й п'ять днів військової служби я не тільки не викладав у соцмережах ніяких своїх фотографій, а, взагалі, розповів, що я з перших днів війни на фронті, лише в 2024 році – у зв'язку з викриттям мною ухилянта Шабуніна, який з кінця лютого 2022 року й до початку листопада 2023 року фіктивно рахувався на службі в моїй бригаді. Я вважав, що розповідати про себе – це нескромно, що всі повинні захищати Батьківщину й нема нічого особливого в тому, що я добровільно відправився на війну в 57 років. Вважав (і вважаю), що свої фотографії у військовій формі в соцмережах постійно викладають лише істоти на кшталт фейсбук-майора Касьянова чи народного експерта з усіх питань Бутусова, які, насправді, мають таке ж відношення до військової служби, як нафталін до виробництва тістечок, і які воюють тільки в Тік-Тоці.Але торік, звільнившись з військової служби в зв'язку з досягненням граничного віку, я подумав: хіба я робив щось погане, що про це не можна розповісти? Чи, може, моє прізвище Бутусов, Шабунін, Жадан, Вакарчук або Кіпіані, що мені треба соромитись свого чесно отриманого статусу учасника бойових дій? Тому я завів рубрику #дембельський_альбом , де час від часу викладаю свої військові фотографії. Щоправда, їх небагато (про що я зараз дуже жалкую) – на фронті було не до фотосесій.Кому цікаво – заходьте по посиланню #дембельський_альбом та переглядайте. Зараз там викладаються фотографії та відео за 2022 рік (херсонський напрямок). Пізніше будуть фотографії з-під Вовчанська, Бахмута, Сіверська, Курахового, Костянтинівки...