Записки пасквілянта | На території України виникла унікальна суспільна формація, подібної до...

На території України виникла унікальна суспільна формація, подібної до якої годі десь знайти на скрижалях історії. Взагалі-то Україна – це феодально-станова держава, з деградованою системою державного управління, з монополією монаршої особи на основні засоби виробництва та владою, не розподіленою на незалежні гілки. У той же час в Україні по мірі знищення залишків державних інституцій набирає силу група осіб – не клас, не соціальний стан, не прошарок, а саме невеличка група ніким не призначених і ніким не обраних людей без будь-яких знань, жодного управлінського досвіду та ознак совісті – які вже захопила найсоковитіші галузі економіки та медіа й зараз намагаються відібрати в монаршого двору судову владу. Цю групу осіб традиційно називають «соросятами», але така назва не тільки не відображає реальних рушійних сил і механізмів, що дозволити «соросятам» приватизувати суди, «Укроборонпром» чи засоби масової інформації, але й взагалі наводить на невірне тлумачення суспільних процесів в Україні. Більш того: дідусь Сороса до галасливого племені «соросят» має досить опосередковане відношення: «соросята» в своїх апетитах давно вже переросли фінансові можливості, які їм надають приватні фонди, і харчуються, переважно, за рахунок державних бюджетів США та країн Євросоюзу, розкрадаючи допомогу цих країн, що виділяється Україні.Окрім того, починаючи з 2019 року, так звані «соросята» активно запускають руки в злиденний український бюджет та доходи українських державних підприємств. Хоча більшість з них, дійсно, опановувала шахрайське ремесло саме на розкраданнях грантів Міжнародного фонду «Відродження» (звісно, за сприяння керівництва цього фонду: обізнані люди навіть називають розмір цього сприяння – 20%). Політично стурбована громадськість приречено зітхає, спостерігаючи за тим, як «соросята» (будемо користуватись цієї назвою, бо іншої, більш адекватної, доки немає) ґвалтують не тільки рештки державних інституцій, але й залишки суспільної моралі. А, між тим, не становить жодних складнощів відправити «соросят», які називають себе «громадськими активістами» на політичний смітник. Бо в усьому цивілізованому світі активістами вважають людей, які після роботи займаються суспільно-корисною працею, витрачаючи на це частину своїх коштів, зароблених у робочий час. В Україні ж цим словом стали називати підприємців, які заробляють на тому, що рекламують певні медичні препарати на замовлення фірм-виробників та проводять мітинги на захист співробітників правоохоронних органів, упійманих на хабарях, продажу справ чи розкраданні бюджетних коштів. Наївно думати, що припинити руйнівну діяльність «соросят» можна публікаціями в соцмережах (бо практично всі засоби масової інформації в Україні знищені руками «соросят» після коронації в 2019 році чинного монарха – це, до речі, була ідея колишнього міністра двору Андрія Богдана) з розповідями про корупційні схеми, які обслуговують професійні «громадські активісти». «Соросятам» плювати не те, що про них пишуть в Україні, оскільки стабільність їхніх заробітки залежать від закордонних грантодавців. А грантодавці, по-перше, українські соцмережі не читають, і, по-друге, грандодавців цілком влаштовують пояснення «соросят», що публікації про їхню злодійкувату сутність з численними прикладами розкрадання грантівських коштів – це підступи корупціонерів, які вигадують неправду про чесних і непідкупних «активістів».Єдиний спосіб позбавити Україну професійних «громадських активістів» – це протиставити їм реальних громадських активістів, які реально займатимуться реформуванням суспільного життя.далі буде