Записки пасквілянта | 25 грудня 2025 року українські соцмережі потрясло відео, зняте окупант...

25 грудня 2025 року українські соцмережі потрясло відео, зняте окупантами в захопленому командному пункті 1 батальйону 106 окремої бригади ТрО в Гуляйполі. Під час «екскурсії» загарбники показували поспіхом кинуті робочі мапи, книги командирів, смартфони та планшети з інформацією, не призначеною для сторонніх очей, флешки й печатки, що належали військовій частині А7127.До речі, ці печатки мали бути здані ще 31 липня 2025 року для знищення. До запровадження корпусної системи цей батальйон мав статус військової частини з умовним найменуванням «в/ч А7127» та дійсним найменуванням «75 окремий батальйон ТрО 102 окремої бригади ТрО». Але відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача ЗСУ від 22.05.2025 № Д-321/65/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році» і директиви командувача Сил ТрО ЗСУ від 22.05.2025 № Д-22/ДСК, з 31.07.2025 всі окремі батальйони ТрО були ліквідовані. Натомість колишня військова частина А7127 перетворена на лінійний батальйон 106 окремої бригади ТрО. Втім, фактично від цього мало що помінялось – батальйон був тут же ж приданий 102 окремій бригаді ТрО, у складі якої перебував раніше, і залишився на старих позиціях біля Софіївки та Гуляйполя.Хоча слова «залишився на позиціях» треба брати в лапки: ані в 1 батальйоні 106 обр ТрО, ані в 102 обр ТрО, ані Силах ТрО взагалі давно вже немає кому утримувати позиції. Сили Територіальної оборони Збройних Сил України – це легка піхота, невідомо з якого дива виділена в окремий рід Сухопутних військ (точніше – в Сили ЗСУ, наряду з Силами спеціальних операцій та Силами безпілотних систем) і чомусь названа «ТрО». Безумство такого рішення давно є очевидним і нічого, окрім управлінського хаосу та нових полковничо-генеральских посад створення Сил ТрО не принесло. Самостійно воювати батальйони ТрО не здатні – вони не мають ані артилерії, ані бронетехніки. А тому завжди придаються до механізованих і т.п. бригад, перебуваючи в подвійному підпорядкуванні: адміністративно батальйон ТрО підлеглий своєму комбригу, без наказу якого комбат не має права навіть перевести стрільця на посаду кулеметника, а як бойова одиниця – підпорядкований тій військовій частині, до якої він приданий на період виконання завдання і яка має забезпечувати батальйон боєприпасами, паливо-пастильними матеріалами, артилерійською підтримкою та, звісно ж, бойовими розпорядженнями. Можна годинами розповідати, до якого управлінського безладу це призводить. Пригадую, як в січні-лютому 2023 року під Бахмутом нашому батальйону чотири рази за три тижні змінювали бригади, до яких ми були придані (хоча батальйон залишався на тих самих позиціях між Оріхово-Василівкою, Берхівкою, Парасковіївкою та Залізнянським – змінювались лише старші командири: 1 обр спеціального призначення, 53 омбр, 17 окрема танкова бригада, 30 омбр). Власне, через це й відбулась втрата Бахмута – можу розповісти про це докладно, по днях, показуючи на мапі, як «вагнерівці», озброєні лише АК та саперними лопатками, оточили й захопили Бахмут виключно через бездарність нашого вищого командування та хаос у наших штабах.А головне – військові частини, до яких придані батальйони ТрО, менш за все турбуються за виживання «чужаків». Пам’ятаю, як командир 33 окремої механізованої бригади в березні 2024-го два дні не давав «броню», щоби вивезти наших поранених з-під Побєди Мар’їнського району (Кураховський напрямок). Комбриг щиро дивувався: через якихось ТрО-шників ганяти туди-сюди бронетранспортер… А що коїв командир 41 окремої механізованої бригади, якій наш батальйон був приданий у з кінця червня 2024 року на Торецькому напрямку! Зупинити знищення батальйону вдалось лише після розголосу комбригових безумств у соцмережах.Продовження отут.