Під рубрикою «Дембельський альбом».Листопад 2022 року. Полігон у Київський області, куди нас ненадовго вивели після піврічних боїв на миколаївському та херсонському напрямках і перед відправкою у Вовчанськ. На фото: бойовий медик 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 206 окремого батальйону ТрО молодший сержант Роман Швець і я – на той час триєдиний в іпостасях сержанта з матеріального забезпечення 1 стрілецької роти, ТВО головного сержанта 1 стрілецької роти й ТВО заступника командира 1 стрілецької роти 206 окремого батальйону ТрО.У квітні 2023 року, після Бахмута, дві роти, у тому числі наша, були в батальйоні ліквідовані через брак особового складу, я переведений у взвод зв’язку, а Рома – у роту вогневої підтримки. 27 січня 2024 року в м.Сіверськ, повернувшись у розташування підрозділу з бойового чергування, від серцевого нападу помер батько Роми – сержант Микола Швець, стрілець-помічник гранатометника з 2 стрілецької роти. За перебігом п’ятьох місяців загинув і Роман – 1 липня 2024 року в районі с. Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області. Тіло Роми Швеця, а також ще двох бійців, які загинули разом з ним – Дмитра Шортова й Олександра Мельничука, евакуювати не вдалось, оскільки позицію, де вони перебували, захопив противник. За день по тому, 3 липня 2024 року, група на чолі з командиром роти вогневої підтримки Василем Паламарчуком спробувала штурмувати захоплену противником позицію, щоби забрати тіла загиблих. Спроба була безуспішною, у ході бою загинули лейтенант Василь Паламарчук і молодший сержант Сергій Моргунов. Тіла Василя Паламарчука й Сергія Моргунова вдалось евакуювати, тіла Роми Швеця й двох його побратимів залишились у посадці під Нью-Йорком.