Записки пасквілянта | Апофеозом десятирічної епопеї «боротьби з корупцією» в Україні стало р...

Апофеозом десятирічної епопеї «боротьби з корупцією» в Україні стало розпорядження начальника Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій Держспецзв’язку Титаренка від 24.12.2024 заблокувати мій персональний блог «Хроніки Українських Йолопів» volodymyrboyko.com за статтю «Уповноважений з корупції» про кримінальні витівки Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Лубінця, а також кілька львівських сайтів ( fakeoff.org , forpost.lviv.ua , bomok.com.ua ), які цю статтю передрукували. Підставою для блокування став лист Лубінця в Держспецзв’язок з проханням заборонити до показу в Україні мою статтю «Уповноважений з корупції», оскільки там описано, як Лубінець разом з керівником свого Секретаріату Вервейком розкрадає міжнародну допомогу.Ані сама стаття, ані звернення Лубінця в Держспецзв’язок з проханням заблокувати доступ до викривальної публікації, ані злочин, вчинений посадовцями Держспецзв’язку, не зацікавили так звані «антикорупційні органи» – НАЗК навіть не склало на Лубінця адмінпротокол за дії в умовах реального конфлікту інтересів. А доки незаконне розпорядження про блокування оскаржується в суді, я публікуватиму в соцмережах уривки зі своєї статті «Уповноважений з корупції», розділивши її на епізоди й прокоментувавши кожний з них.Стаття розпочинається з розповіді про кримінальний шлях керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Івана Вервейка – колишнього керівника Волноваського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області. У 2018 році Вервейко був притягнутий до кримінальної відповідальності за розкрадання коштів державного бюджету, а в 2020 році справа з обвинувальним актом була направлена в суд, де вона й зникла. Як зі сміхом розповідає Вервейко підлеглим, «справа згоріла». З ким саме Лубінець домовлявся про викрадення з суду матеріалів кримінального провадження – невідомо, але донедавна в Україні було лише дві людини, які могли надавати подібні послуги: це колишній заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов і нинішній заступник керівника Офісу президента Олег Татаров.Ось перший епізод зі статті «Уповноважений з корупції», яка викликала таке осатаніння на Банковій: