Частина 3Штурм і Підрив 😎Нас зібрали для доведення задачі: потрібно було на лодках штурманути підарську вишку «Пєтро Гадаванєц». Визначили борти, які мають плисти, поговорили про те, хто, як і що має робити, підготовили кулемети — почистили, загрузили БК і по конях.Пливемо, як на диво, на великій швидкості — хвилі були незначні. Йдеш по воді — свіже повітря в харю, а я хуярю😅Пропливаємо вишку «Таврида», яка горить, стали на точці, зібрались всі і тут в радєйку: «Хлопці, вперед, вперед». Ми йшли колоною, потім, коли підпливали до підарів стали в лінію, пропускаємо Sea Baby, які фігачать опори, і підарок світить великим прожектором і стріляють по них. І тут з лодки відкривають вогонь у сторону прожектора, він чомусь потух😅 Стаємо в лінію 12 лодок і валимо з кулеметів, дрони по вишці працюють — все палає, вайб був там не передати словами. Фігачимо, міняємо короба на кулемети і різко чуємо такий впізнаваний свист. Піднімаємо голову вгору і взривається ракета: касетні боєприпаси по воді — хлюп-хлюп. Я дивлюсь на нашого кулеметника Матумбу, а він так розкрив рота від здивування, я хотів пальця йому засунути, але не встиг 😅І ми знову і знову починаємо навалювати, серед всього шуму чуємо такий гул, що аж ноги трусяться — бачу Сушку (винищувач) підарську. Ну, на мій погляд, метрів 150-200 над нами пролітає. Деякі пацани навіть побачили зірки на ній і ми почали кружляти на великій швидкості , щоб в нас не попав. А коли робили різкий поворот, то тримались з усіх сил, щоб не випасти. Пацани почали стріляти з усього, що є під руками, по цій Сушці і коли вишка підарська почала горіти, ми відтянулись назад. І тут я побачив щось, ніби ядерний гриб 🍄, я не знав що це, тільки потім сказали, що пацани все-таки підбили Су-30 і вона впала, а «льотчік гдє-та прапал» 🦀ПідривДоводять нам задачу, ми їдемо в Одесу в магазин, купляємо мотузку для альпінізму, бо не знали ще як будем залазити на вишку «Таврида». Бо після прильотів там повністю знищено сходи, якими ми на неї залазили. Прогулялись Одесою, випили раф на кокосовому (жарт), приїжджаємо на точку і грузимось в лодки. А погода, щоб ви розуміли — 2 метри хвиля.У дитинстві я дуже любив хвилі, а після цього відрядження — ні 😅 Зустрілись зі смєжніками (з Мінатохой і Мішаньой) і вирушили. Пропливаємо десь кілометрів 15 і починаються такі хвилі, що тебе по лодці так починає кидати, як прищавого пацана дівчата 😅 Допливаємо, з горем пополам, бачимо — «Таврида» горить.І шторм (вітер, хвилі). І тут Мінатоха з Мішаньой пригають у воду і починають вилазити на вишку. Міна стає на трубу і вона відвалюється — і все на Мішаню падає, наш Мєхан каже: «А чим я хуже». Знімає броню, тільки пригнув у воду, а забувся, що рятівний жилет не зняв 😅 Жилет надувся, чуть не задушив нашого Мєхана. Потім пригнув ще один наш — Макс. Вилізли на вишку — взагалі нічого не чути, тому що газ травить і не чути одне одного. Підходять до батіскафа і розуміють, що надо крутити ричаг, щоб підняти субмаріну. Кажуть пацанам іншим, які залишились в лодці, щоб кидали міни, вибухівку і самі залазили — будем вас піднімати. Щоб ви розуміли, 10 годин хлопці піднімали, ви спитаєте «як хватило сил у них?». Наші двоє крутять і кажуть: «Бля, стидно буде опозоритись перед пацанами». А пацани так само дивились і так само думали. Цей батіскаф з пацанами і вибухівкою все-таки підняли на гору 👌Коли всі вже були на вишці, група почала заміновувати опори вертольотної площадки. Це зайняло два дні. Після цього на вишці залишилось 4 чоловіки. Всі інші були в лодці і відплили на безпечну відстань. Макс взяв машинку підриву і площадка впала, задачу було виконано🫡 🇺🇦 Підписатися | Донат | Чат