. | ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!Немає меж розпачу. Невимовна туга стискає серце. Біл...

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!Немає меж розпачу. Невимовна туга стискає серце. Більше немає надій і сподівань на диво. Не повернеться до рідного дому Коротецький Володимир Володимирович, командир механізованого відділення, наш мужній Герой- визволитель, не обійме маму, дружину, дітей, рідного брата! 5 червня він загинув поблизу населеного пункту Левадне Пологівського району Запорізької області. Увесь цей час від нього не було жодної звістки, він вважався зниклим безвісти. Народився Володимир 30 березня 1976 року народження, навчався в загальноосвітній школі №2, мав щиру вдачу, відкрите, добре серце, небайдуже до чужої біди, зажди з посмішкою на обличчі, жартував і мав нестримну жагу до життя, був розумним і рішучим. Створив сім’ю з коханою дівчиною, у них народились двійнята, чудові сини, які сумували за татом щодня відколи він пішов захищати Україну, адже він щиро й віддано любив їх та свою дружину, був найтурботливішим татом, у всьому підтримував, був справжнім прикладом для наслідування. Для мами Володимир був сином, яким вона завжди пишалась, за якого молилась всі ці чорні дні, відколи зник із ним зв’язок. Й до останнього вона вірила, що він обов’язково повернеться...Непоправна втрата, страшне горе спіткало родину Коротецьких, назавжди залишивши пекучий біль у серцях рідних та близьких. Любов до рідної України покликала його на поле бою.З початку повномасштабного вторгнення він одразу вступив до роти територіальної охорони, а вже у січні 2023 року потрапив у саме пекло війни. Він мужньо боронив рідну землю від ворога, був справжнім патріотом України, відданим своїм побратимам, які завжди розраховували на його підтримку і дружнє плече надійного товариша. Ніколи не забудемо і не пробачимо клятим ворогам відібрані життя наших найкращих синів, не пробачимо сліз дітей та матерів! Подвиг нашого Героя Володимира Коротецького вічно житиме у наших серцях! Спочивай із миром, мужній, відважний воїне! ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!