Ти в курсі? Полтава

Твоє “звичайне” життя — вже подвиг. Але ти здатен на більшеТи ходиш на роботу, допомагаєш близьким, донатиш, волонтериш. Це важливо. Але всередині все одно є відчуття: “Я міг би зробити більше”.Це не вина. Це знак, що ти виріс із ролі просто спостерігача.У кожного своя межа комфорту. Для когось — перевести 200 гривень. Для когось — поїхати волонтером. Для когось — підписати контракт або прийти до рекрутера й сказати: “Я готовий. Покажіть, де буду корисний”.Армія сьогодні — це не тільки штурм. Це зв’язок, дрони, медицина, логістика, ремонти, IT, інженерія, психологія. Там потрібні руки, голови й серця різного віку, характеру й досвіду.Уяви один момент: день після перемоги.Ти виходиш на вулицю, чути гімн, люди плачуть і обіймаються.Що ти хочеш відчути всередині в цей момент:“Я зробив усе, що міг” чи “Добре, що хоч не заважав”?Якщо перший варіант тобі ближчий — значить, уже час діяти.Зроби крок від “я міг би” до “я зробив”.Долучайся через застосунок Резерв+ або army.gov.ua.#МійВнесок #ЧасДії #ПісляПеремогиЩоСкажешСобі

— Чому саме піхота? — розмірковує командир механізованої роти 41-ї окремої механізованої бригади, лейтенант із позивним «Іскра». — Я ще зі школи бачив себе лише піхотним офіцером. Обрав цей фах у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, хоча переді мною, юнаком із Кіровоградщини, були відчинені двері чи не всіх факультетів. Але я знаю, що навіть у XXI столітті новітніх технологій і техніки першими лінію фронту тримають на собі хлопці в окопах.«Іскра» не з чиїхось слів знає, що таке бій. Ще 18-річним курсантом він разом із такими ж ровесниками захищав від ворога Ірпінь і Бучу, не підпускаючи окупантів до Києва. Під час боїв за Ірпінь «Іскра» отримав поранення: «Я перебував на позиції й напередодні обстрілу спустився до побратима. І саме в цей момент до нас прилетіла 120-міліметрова міна. Дісталося мені добряче, але могло бути значно гірше. До речі, напередодні я врятував з Ірпеня цілу родину — подружжя пенсіонерів і молоду жінку, певно, їхню доньку. Ледь не за руки, дочекавшись зручної нагоди, вивів їх у безпечне місце через міст, який постійно обстрілювали і над яким висіли ворожі БПЛА. От Бог і віддячив мені за доброту та небайдужість».Після одужання та дострокового випуску з академії офіцер-доброволець обрав для служби 41-шу окрему механізовану бригаду. Каже, хотів бути ближче до земляків із Кіровоградщини. Почав службу командиром взводу, згодом був призначений командиром роти й далі захищає Україну.«Іскра» пояснює: у його підрозділі служать чимало чоловіків, які за віком могли б бути батьками молодому лейтенанту. Та всі вони поважають досвід і мужність свого командира, а він відповідає на це добром і людяністю.— Головний принцип піхотного офіцера — завжди бути поруч із підлеглими, особливо на передовій, у небезпеці, — каже «Іскра». — Щоб ніхто ніколи не дорікнув: мовляв, а де ти був? Ти там був? Я це можу сказати з гордістю. До речі, мій батько, старший сержант, теж нині захищає Україну. У нього такий самий життєвий і людський принцип. Як я можу чинити інакше?41-ша окрема механізована бригада#УкраїнськеВійсько #ЗахищаємоСвоє

«Пам'ять не скасовують постановами»: військових обурило рішення Верховного Суду, який визнав незаконною передачу ділянки під меморіальне кладовищеЗахисники називають це плювком в обличчя полеглих героїв і наругою над їх пам’яттю.«Памʼять не скасовують постановами. Полеглих не «переносять» — їх шанують. Наші побратими, які повернулися на щиті, не повинні ставати заручниками порожніх суперечок і відвертого блюзнірства», - заявив 1-й окремий штурмовий полк Сухопутних військ ЗСУ, який є спадкоємцем легендарного батальйону "Вовки Да Вінчі".«Складається враження, що не всі посадові особи та представники судової гілки влади пам’ятають, що в Україні триває війна. Кожен українець, який сьогодні має можливість працювати у безпечному кабінеті чи жити у мирному місті, перебуває у неоплатному боргу перед тими, хто захищає це право ціною власного життя. Ми закликаємо до негайного вирішення ситуації, щоб пам’ять про захисників України була вшанована належним чином, а не похована під стосами судових паперів», - закликає командування Десантно-штурмових військ ЗСУ.Сотні матерів, дружин та дітей чекають на створення Національного меморіалу. Рішення, що ґрунтуються виключно на юридичному формалізмі – болючий удар по тих, хто вже віддав державі найдорожче.«Вибух мозку. Панове у мантіях! Далі мало б бути на адресу суддів купа літер французькою, та й зі статевим нахилом, з закликами схаменутися, з погрозами повернутися і таке інше. Йух ви вгадали, розпорядники долі. Я обіцяв, і не лізтиму у політику. Я не обіцяв, що терпітимемо паскудство та наругу над памʼяттю наших загиблих воїнів. Памʼятаємо кожного поіменно. Героїв і кривдників», - написав командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді.«Право загиблих на гідне почесне поховання не може бути «помилкою в оформленні». Коли суд скасовує створення Національного меморіалу через процесуальні деталі — це більше, ніж формальність. Це рана», - закликала переглянути судове рішення 82 окрема десантно-штурмова Буковинська бригада.

Коли "потім" стає "ніколи"Усі знають, як це працює: "Займусь цим в понеділок", "Коли закінчу проект", "Як погодиться родина". І раптом проходить рік, два, три. "Потім" так і не настав.Але з армією немає "потім". Або ти йдеш зараз, або мобілізація знайде тебе сама. І тоді ти не обираєш ні умови, ні посаду, ні час."Контракт" — це твій шанс обрати.Андрій чекав три роки. "Одного дня я прокинувся і зрозумів: якщо не піду добровольцем, піду змушено. Але цього разу я хочу контролювати ситуацію". За місяць — вже у бригаді, вибрав посаду, отримав контракт.Сергій казав: "Я будуватиму сім'ю, заробляю норм у цивільному житті". Но потім його мама захворіла, й він побачив, що його дітям потрібна не його зарплата, а свобода в країні, де вони можуть виростати. Тепер він у ЗСУ, матері отримує допомогу, дітям гарантована освіта.Що дає рішення "зараз" замість "потім":✅ Ти сам обираєш бригаду й спеціальність✅ Контрактні умови замість примусу✅ Матеріальна забезпеченість від першого дня✅ Психологічна підтримка й медицина✅ Безкоштовна освіта після служби✅ Річна відстрочка від мобілізації після контракту"Потім" — це розкіш, якої у нас більше немає.Твоя родина, твоя кар'єра, твої мрії — все це буде надійнішим, якщо ти прямо зараз приймеш активну роль у захисті.Не чекай, поки вибір буде за тебе.Долучайся через Резерв+

🤯Протоієрей РПЦ у Криму — не пастир, а учасник війни, батько ґвалтівника та крадіїв, куратор священників УПЦ МП: розслідування про головного військового священника РПЦ по Криму.Розкрито справжнє обличчя протоієрея Дмитра Кроткова — головного військового священника РПЦ в окупованому Криму, розслідування 24 Каналу.Кротков має паспорт рф виданий 2024 року, очолює військовий відділ Кримської митрополії, «гуманітарний центр» і «духовно окормляє» окупантів на Херсонщині.З 2014-го:Блокував українських військових у Криму, закликав здавати зброю;Має нагороди від Аксьонова, Міноборони РФ, т.зв. «ЛНР»;З 2022-го:Пересувається фронтом у касці, броні зі зброєю;Привозить «гуманітарку» = дрони, тепловізори, Starlink, антидронові рушниці;Курує будівництво бліндажних капличок і «духовне окормлення» росіян;Отримав нагороди від патріарха Кирила.Куратор священників УПЦ МП. Так роздавав завдання фотографувати режимні об’єкти, ВПК, військові споруди та передавав данні окупантам.Колаборант купив за крадені на благодійності грощі кілька земельних ділянок та квартир, будинок, змінив старенький Mitsubishi Pajero на новіший Land Cruiser Prado.Крім того, протоієрей любить ресторани, бані, яхти, гулянки в Москві та Краснодарі.А сім'я?Дружина та сини живуть у злиднях, просять у батька на їжу:Микита (14) — займається крадіжками;Лука (16) — учасник групового зґвалтування школярки 2023 (справа зам'ята після «викупу»);Захарій (20) — ухилянт, відмазаний корупцією;Серафім (22) — «заброньований» церквою, любить їздити п'яний за кермом.РПЦ в Криму — не церква, а частина армії агресора. Під рясами — автомати, дрони та Starlink. Священники — вербувальники, кулеметники, постачальники зброї.

Щоб Україна могла спати спокійно — ти повинен бути готовЦе не питання віку. Це питання вибору.В кожного своя історія: студент останнього курсу, розробник зі стартапу, сварювальник, психолог, учитель. Кожен мав іншу дорогу. Але сьогодні вона збіглась на одній точці — захист країни.ЗСУ шукають не просто цифри. ЗСУ шукають тебе.Твої навички, твій досвід, твоя життєва мудрість — це те, чого не буває в 18-річного новачка. Та й Україна потребує не лише молодої енергії, а й стійкості, розуму, здібності приймати рішення під тиском.Що змінилось у системі мобілізації та контрактування:✅ Гнучкіші умови для професіоналів✅ Можливість виконувати свою спеціальність, а не універсальну роль✅ Матеріальна забезпеченість і соціальні гарантії✅ Гідна зарплата й умови служби✅ Психологічна й медична підтримкаХлопці 25–35 років кажуть:"Я маю сім'ю, але не можу розглядати це як виправдання. Моя сім'я буде в безпеці тільки якщо Україна перемагає.""Мій досвід у цивільному житті нічого не варт, якщо країни не буде.""Можна чекати мобілізації, а можна прийти добровільцем — я вибрав другий варіант."Україна — це не молодим, не старим. Україна — це нам усім.Твоя готовність — це твоя любов до цієї країни. Не обов'язок. Не боротьба. Це — душа твоєї присутності на цій землі.Якщо ти готовий, якщо ти розумієш, що більше чекати не можна — долучайся.

Не вірте міфу «Мене точно не завербують». Будьте пильні щодня!Саме ця впевненість — найнебезпечніша пастка, за даними проєкту dovidka.info Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.5 причин, чому варто бути пильнішими щоб не потрапити до рук вербувальників:1️⃣. Ніхто не пише «Привіт, я вербувальник», все починається з: «сфоткай пару кафе для маркетингу», «познач камери біля ТЦ».Червоні прапорці такої «роботи»: прихований номер, 500–2000$ за прості фото/коментарі та «нікому не розповідай, навіть рідним».2️⃣. Вони вивчають вас краще, ніж ви самі. Знають про ваші борги, образи, сварки в родині. Використовують НЛП та психологічні прийоми. Маленька «дурничка» → ілюзія дружби → завдання все серйозніше.3️⃣. Патріотів теж вербують. Російські агенти мають окрему схему для свідомих, патріотично налаштованих українців. Памʼятайте: співробітники українських спецслужб не будуть давати «завдань» онлайн без особистої зустрічі з вами!4️⃣. Шантаж без будь-яких меж. Зламують акаунти, крадуть інтимні фото/переписки, погрожують дітям та рідним. Для них немає «занадто брудно».5️⃣. Страх вимикає критичне мислення. Залякування — головний інструмент ворожих спецслужб. Що робити, якщо вже пишуть?Зробіть скрин листування та профілю відправника, зверніться до поліції — 102 або до СБУ — 0 800 501 482. Також ви можете надіслати докази на офіційний чатбот СБУ «Спали» ФСБшника в Telegram — @Spaly_FSB_bot.Памʼятайте: на кожному етапі вербування відмовитися від співпраці з ворогом МОЖЛИВО!

❗️Російська історія про «спробу України вбити Путіна» дроновою атакою на резиденцію у Валдаї — це груба й примітивна брехня, зшита білими нитками.Жодних доказів.Жодного відео чи фото.Жодних уламків.Лише голослівні заяви Лаврова та Пєскова, яким нібито всі мають повірити на слово.Саме Лавров — той самий, хто за два дні до повномасштабного вторгнення у 2022 році запевняв, що Росія не збирається нападати на Україну. Брехня давно стала базовим інструментом російської дипломатії.Кремль навіть не намагається зробити свою версію правдоподібною. Усередині РФ інформаційний простір зачищений, альтернативні джерела заблоковані. Європі ж, на думку Москви, «не до деталей». Саме на це і розрахунок.Вигадана «атака» — лише привід для виправдання нових масованих ударів по Україні.Реакція окремих країн, які поспішили засудити неіснуючу подію, лише демонструє масштаб російської дезінформації та потребу посилювати глобальну протидію їй.Факти потрібно перевіряти.Бо за понад добу Росія так і не надала жодного доказу, а заяви різних її структур суперечать одна одній.

У зв’язку з поширенням у публічному просторі допису з обвинуваченнями на адресу 102 окремої бригади територіальної оборони повідомляємо наступне.Інформація про нібито «саботаж з боку офіцерів», «заохочення самовільного залишення позицій» та «втрату управління підрозділами» не відповідає дійсності.102 ОБр ТрО діє у штатному режимі, під єдиним командуванням, у взаємодії з суміжними підрозділами Сил безпеки та оборони України. Усі дії особового складу відбуваються під централізованим управлінням та на підставі чинних бойових розпоряджень.Поширення тверджень про «групи офіцерів», які нібито схиляють військовослужбовців до порушення військової дисципліни, є безпідставним і маніпулятивним. Командири підрозділів виконують свої обов’язки на позиціях разом з особовим складом.Окремо звертаємо увагу: у соціальних мережах та месенджерах фіксується поширення постановочних відео та фейкових матеріалів, виготовлених ворогом з метою дестабілізації, тиску на родини військовослужбовців та дискредитації підрозділів Сил оборони України.Закликаємо представників медіа та громадських ініціатив користуватися перевіреними джерелами інформації та утриматися від поширення непідтверджених заяв, які можуть бути використані ворогом.Командування 102 ОБр ТрО тримає ситуацію під контролем і продовжує виконання бойових завдань.Посилання: https://www.facebook.com/share/p/1CqfaM5jyK/

Командування корпусу НГУ «Хартія» повідомляє про успішне проведення операції зі стабілізації обстановки на Куп’янському напрямку. Після дій противника та загострення ситуації в місті у вересні цього року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський створив пошуково-ударне угруповання (ПУУ) «Хартія», яке розпочало операцію з ліквідації російського прориву.Планування та командування операцією здійснював 2-й Корпус НГУ «Хартія» у взаємодії з тактичною групою «Куп’янськ» та під безпосереднім контролем Головнокомандувача ЗСУ Сирського і Командувача НГУ Півненка.Участь в операції беруть бригада «Хартія», 475-й штурмовий полк «Код 9.2» 92-ї штурмової бригади, підрозділи Іноземного легіону ГУР МО та 144-ї механізованої бригади. Угруповання здійснило прорив до річки Оскіл, перекривши постачання ворога.Звільнено Кіндрашівку, Радьківку та їхні околиці та низку кварталів на півночі Куп’янська. Загалом від 22 вересня до 12 грудня знищено 1027 росіян, 291 – поранено, 13 у полоні. В оточенні понад 200 окупантів.