Інвестора лякає не корупція. Інвестора лякає непередбачуваністьОстанні заяви Дмитра Наталухи щодо ситуації навколо Ocean Plaza багато хто сприйняв як черговий політичний конфлікт.Даремно.Насправді це історія зовсім не про один торговельний центр. І навіть не про Фонд державного майна. Це історія про те, що сьогодні бачить будь-який інвестор, який думає, чи варто заходити в Україну.Ми звикли повторювати одну й ту саму тезу: Україні потрібні інвестиції. Після війни — сотні мільярдів доларів. Але чомусь майже ніколи не ставимо інше питання. Чому інвестор має повірити, що через три або п'ять років його проєкт не стане предметом чергового кримінального провадження?Саме це сьогодні є головним ризиком.Не податки. Не бюрократія. Не курс валют. Правова непередбачуваність.Саме тому заява Наталухи викликала такий резонанс. Бо вона вкотре порушила тему, про яку бізнес говорить давно.Держава може роками закликати інвестувати. Але якщо паралельно будь-який великий державний актив опиняється у полі постійного протистояння між різними правоохоронними органами, це руйнує довіру швидше, ніж будь-яка економічна криза.Можна згадати історію Фонду держмайна.Незалежно від того, чим завершиться справа колишнього керівництва Фонду Дмитра Сенниченка, вона вже стала одним із найвідоміших прикладів того, наскільки довгими, складними та суперечливими можуть бути процеси навколо управління державними активами.І справа навіть не у самих підозрах.У демократичній державі будь-які підозри мають перевірятися.Наприклад, на питання щодо угоди одного із ключових фігурантів — Сергія Байрака.Захист звертає увагу, що, за версією самого слідства, йдеться про злочинну діяльність із заявленими збитками понад 11,4 млрд грн. Водночас Байрак, який визнав свою вину в межах окремої угоди, погодився відшкодувати лише 100 тисяч гривень. При цьому інші потенційні майнові претензії фактично залишаються предметом основного провадження щодо інших обвинувачених.Я зараз навіть не про законність цієї угоди. Для цього існують суди. Я про інше.Уявіть себе на місці іноземного інвестора. Ви відкриваєте новини. Читаєте про мільярдні збитки. Потім бачите умови угоди. Потім читаєте про багаторічний судовий процес. Потім дізнаєтеся, що вирок щодо одного учасника вже використовується в міжнародних процесах, тоді як сама справа ще не завершена.І після цього вам пропонують вкласти сотні мільйонів доларів у державні активи України. Якою буде ваша реакція?Непередбачуваність державних інституцій. Саме вона сьогодні коштує Україні найдорожче. Бо інвестиції приходять не туди, де немає кримінальних проваджень. Вони приходять туди, де всі впевнені: незалежно від прізвищ, посад і політичної кон'юнктури, правила будуть однаковими для всіх.Саме тому історія навколо Ocean Plaza набагато важливіша, ніж здається.Вона ставить перед державою дуже просте питання.Що ми хочемо побудувати після війни? Країну, яка конкурує за інвестора чи країну, де кожен великий актив потенційно стає полем боротьби між різними центрами впливу?