«Боги мого краю дуже люблять кров» — Євгенія Кужавська 🍷Белетризований історичний детектив, дарк академія в сетингу Києва ХХ-го століття.Якби картина була книгою — це була б вона! ✨a masterpiece ✨Читання принесло мені суцільну насолоду, а текст, наповнений вишуканими описами та порівняннями, що так і кортить розібрати на цитати, пустити їх по венах.🤩Допитлива Рона (Вероніка Черняхівська) здобула мою прихильність з першої сторіночки. Аристократична, харизматична юнка, з жагою до знань розслідує таємничі вбивства, поки в повітрі витає напруга жахливої та неминучої реальності, що насувається з тривожними заголовками газет.🩸 Київ постав неймовірно натхненним: мистецькі зустрічі, таємні вилазки в бібліотеку на пошуки тієї самої пʼєси Вайлда, виставки в картинних галереях, світські бесіди, плітки та… вбивства. 🤎 І дуже відчувається любов авторки до свого тексту, натхнення історичними постатями та опрацювання всіх доступних джерел для ґрунтовного опису персонажів, їх характеру, манери поведінки, що притаманні тому часу.Атмосфера настільки захоплює персонажів та й читача, що забуваєш про історичний контекст і події вкінці неймовірно боляче бʼють під дих.Це одна з тих книг, заради якої хочеться стерти памʼять, щоб прочитати ще раз (або просто з часом перечитати). Подобається вчити історію за допомогою художньої літератури — відчувається значно глибше. А хто ще не читав — другий наклад вже на складі видавництва. p.s. раджу також почитати інтервʼю з авторкою ⬅️❤️