Стало зрозуміло, хто керує країною.Країною керує обірваний шматок розмальованого картону, який колись був затасканою коробкою для якогось барахла.Вперше цей спресований папір домігся відкату проголосованого парламентом закону.Тепер, вдруге, продукт вторинної переробки целюлози сказав кого не назначати на міністра і кого звільнити з головкома.Це все так по-постмодерністськи, що майже красиво. Той факт що це все під час активної фази війни і дії воєнного стану — додає пікатності.Я нічого не знаю ні про дрони з ІТ, ні про кантіки, ні про сир, маріупольську беху бачив тільки на гіфках.Що я знаю — так це те, що якщо перші два рази картон не розчинили у воді з водометів, не покропили сльозогінним газом і не перетворили в целюлозну масу кийками, не завантажили в чорний воронок течік відповідної служби, то шматок почовганої коробки проявить свою волю і в третє, і в четверте, і той, хто зможе організувати черговий парад паперових виробів — той і замовляє музику всій країні. Питань до картонок немає ніяких — навпаки, навіть деяке враження від наполегливості.А от тому, хто поставив картон вище своїх рішень і пішов в нього на поводу — гріш ціна.